#7 Час відкриттів

Пройти гру не було чимось складним, оскільки для проходження необхідно лише витратити деякий час. Часу, після завантаження інформації в мозок, у мене було достатньо.

Складність самої гри полягала в іншому. Персонаж вмирав з одного удару/патрону, якщо не вдягати маску на захист. Це створювало багато програшних ситуацій, особливо с темпом гри. Вона була дуже швидка і динамічна, через це, персонаж часто програвав і необхідно було все робити по новій.

Стан надінстинкту також працював в цій грі. Це сприятливо вливало на швидкість проходження, оскільки на інстинктах було легше вбивати ворожі сили мафії, а також на розвиток мене самого.

Гра йшла швидше, ніж я очікував, і вже під кінець дня, у мене вийшло завершити гру.

У мене були відкриті усі маски і зброя. Ще не всі вдалося використати, для досягнення "Майстер зброї", оскільки деякі екземпляри відкрилися після проходження останнього рівня.

Якщо не брати до увагу сюжет, то сама гра була цікавою. Я раніше не грав в відеоігри, тому, більшого сказати не можу. Мені все сподобалося, і це головне.

Мама погоджувалася, що гра може бути цікавою, але їй більше подобалося грати в "Plants vs Zombie".

У мене з'явився новий ключ, який я використав, щоб відкрити нову гру. Під звук фанфар відкрився замок, після чого почала грати музика. Музика взагалі не була схожа на минулі варіанти, більше схожа на музику для маршу. Подивившись опис гри, я залишив її на деякий час.

Зараз у мене було дві гри, "Plants vs Zombies: Remastered" і "Hotline Miami". Мені, принаймні, в одній необхідно завершити усі досягнення, щоб відкрити функцію на комп'ютері. Також, досягнення робили мене сильнішим, і мені було дуже цікаво дізнатися, що таке ці "диски", про які йдеться в досягненнях.

Зараз "Hotline Miami" була самим ліпшим варіантом, через швидкість її проходження, та бойові досягнення. Особливо, коли я дізнався більше про професії, їх особливості і можливості.

Пройти гру було легше, оскільки у мене було більше досвіду в ній, а також знання, що, де і як. Я використовував усю зброю, що бачив на рівнях, для відкриття диску Річарда. Приблизно, повне проходження в мене зайняло чотири години.

Досягнення "Майстер зброї" тепер було відмічено сірим кольором. В стороні від досягнення був закріплений кривавий кулак, з піднятим уверх великим пальцем.

Винагорода, диск Річарда, був звичайним круглим диском з малюнком на верхній частини. В верхній половині диска були зображені плями крові і чоловіка в масці півня.

Що на екрані комп'ютері, що на інтерфейсі нано-роботів, між дисками не було ніякої різниці. Клацнувши по ньому на інтерфейсі, я побачив інформація.

/Диск Річарда (Джекета)

Опис: знання і уміння персонажа Річарда (Джекета).

Вміст: знання і навички використання зброї, знання і навички бою на кулаках, знання і навички вбивства, знання і вміння керування транспортом.

Завантаження: 0%.../

Я міг в будь-який момент момент почати завантаження знань у свою голову, натиснувши на кнопку. Але, перш ніж це робити, я подивився на інший диск на комп'ютері. Клацнувши мишкою по диску, я відкрив відео, яке опинилося фільмом.

В фільму все йшлося від лиця Річарда, як головного персонажа. Це я зрозумів, коли фільм почався з дзвінка на стаціонарний телефон. Все було так, як у грі. Річард почав вбивати мафію, використовуючи свої доведені до ідеалу навички.

Зараз я не планував дивитися фільм, оскільки у мене були інші плани. По-перше, завантажити знання, і скільки це буде йти, я не знав. По-друге, у мене ще є досягнення, які я повинен закрити.

Натиснувши на кнопку завантаження, я відчув, як тіло стало дуже далеким, а все навколо стало темним. Незважаючи на космос навколо темряви, я майже не бачив його, оскільки перед моїми очима, на великій швидкості, мчалися знання та моменти з життя людини.

Потік інформації охоплював мій мозок, ніби вкривав тканиною. З іншої сторони, подібне відбувалося і з моїм тілом, тканина вкрила все моє тіло, потрапив усередину нього. Ці елементи зникли, повністю ставши моїми, і більше, я не відчував їх.

Коли все закінчилося, я відчув, що знову в своєму тілі. Темрява і космос зникли, а знання і моменти з життя Річарда залишилися.

Я відчував запах і смак крові, відчував холод зброї, відчував адреналін від моментів бою, відчував, як це, забирати життя, не в одної людини, в багатьох дуже швидко. Всі відчуття в момент з'явилися, після чого я адаптувався до них і більше вони не доставляли мені проблем, зникнувши остаточно. Залишилися тільки знання та навички.

Подивившись на час, я відмітив, що пройшло майже десять хвилин.

Моє тіло відчувалося інакше. Різниця велика, в порівнянні з тим, що я відчував раніше. Мої рухи і реакція стали набагато швидшими і точнішими, автоматично реагуя на те, що я бачу.

Щоб перевірити нові знання та навички, я запустив "Віртуалізацію" і створив людину з мафії. Незважаючи на тісну кімнату, мне вдалося за два рухи знешкодити тіло, вдаривши по уразливим місцям.

- Неймовірно. Рухи не відчуваються, як щось чужорідне. Тіло реагує так, як повинно, без сумнівів і затримок. - Я дивувався ефективності завантаження.

Зі зброєю було теж саме. Не має різниці, холодна чи вогнепальна, я поводив себе так, як потрібно. Ніяких зайвих рухів або контролю іншої сторони. Я гадав, що чужі знання будуть мати перевагу над тілом, але в мене був повний контроль над ним, що дуже радує.

- Зараз, у мене достатньо сил, що знищити будь-яку банду. Не має звичайних людей, що можуть подолати мене. Але з професіоналами краще не зустрічатися, оскільки у мене все ще є недоліки. - Закінчив з практикою, я повернувся до своїх занять.

Потренувавшись на даху з проекцією Річарда, з яким у нас були рівні умови, я створив одну картку. За день, мне вдалося створити лише одну картку, і на це було декілька причин. По-перше, в університеті я міг покращувати тільки контроль над силою і розширювати канали сили. По-друге, дома я грав в ігри, і зоряна силу уходила на стан надінстинкту, ще більше покращуючи мій прогресс.  По-третє, на відновлення сил уходить дві години. Тому, було важко знайти час, для створення картки. Але, в ночі, я міг створити принаймні дві картки, а також після тренувань з проекціями, якщо трохи почекати.