3 частина
Наступного дня приїхали гості. Коли я їх зустрічала була здивована тому, що було три хлопці ,років їм було приблизно 20 або 25
- Привіт,красуне!- сказав з красивою посмішкою Саша. Він був дуже красивий, високо зросту, з зеленими очима,та каштановим волоссям.
- Доброго дня, леді – привітався інший. Він був ще більше привабливіший ніж перший. Його звали Назар. В нього був менший брат Нікіта. Він був теж красивий,але його старший брат був прекрасний порівняно з ним.
- Доброго дня, давайте скоріше проходьте в будинок не стійте з речами на порозі.
Марина показала для гостей їхні кімнати. Потім пішла по своїм справам. Хлопці тим часом розбирали свої речі.
- Ви бачили яка гарна дівчина?- запитав Назар.
- Ніби звичайна,- відповів Саша.
- Ага розказуй мені. Я бачив як ти на неї дивився і посміхався.
- Та ну тебе. Не займайся дурницями.
Нікіта просто стояв і спостерігав за ними, як вони сперечаються.
В вечері всі сіли вечеряти включаючи друзів Марини.
Після вечері Христина з Мариною пішли в кімнату поговорити.
- Марино, а що це за хлопці такі красиві сиділи?- запитала Христина.
- То мамині гості пам’ятаєш я про них розповідала,- відповіла Марина.
- А той з зеленими очима красивий такий.
- Ну не знаю звичайний,- відповіла Марина з невеликою посмішкою
- Так, так я знаю цю посмішку. Давай розповідай він тобі подобається?
- Не вигадуй дурниць ти ж мене знаєш.
- Тут ти права,я тебе знаю і через те спитаю ще раз. Він тобі подобається чи ні?
- Христино я дала тобі відповідь і давай закриємо цю тему.
Коли всі полягали спати Марина не могла заснути через думки. В неї з голови не виходив Саша і ті йоо слова “Привіт, красуне”.
- Цікаво я йому подобаюся чи ні,- запитувала Марина себе.