Кілометри реальності

Наша подорож закінчилась?

Чи тільки починається?

— Ні, друзі, вона тільки починається.

— Що? - усмішка дівчини відразу зникла.

— Я ще не все дізналась.

— Що ще? Ще когось хочеш вбити? - із з сарказмом відповів хлопець.

— Це стосується мене.

— Ти ж сказала, що все дізналась.

— Мені потрібно дізнатись, як використовувати свою силу.

— Це легко, просто віддайся своїй силу волі, та контролюй почуття, і все.

— Ти думаєш я не пробувала? Це не так легко для мене.

— Принцесо, вам потрібно знайти знахаря.

— Стоп, як ти її назвала?

— Сабія!

— Пробачте!

— І що це означає?

— А давайте підемо до вас.

— Стоп, зачекай. Чому вона тебе назвала "принцеса"?

— Знаєш Тайсон, в мене до тебе теж є питання.

— Справедливо, гаразд, ходімо.

  Йшли вони недовго, поки сонце не почало заходити за горизонт.

Вийшовши з темного лісу, по вулиці вони бачили, як метушаться люди, намагаючись знайти укриття від раптового дощу.

— Дівчата, скоріш заходьте - промовив Тайсон, відкриваючи перед нами двері до будинку.

— Фух, оце погода різко змінилась - глянувши у вікно, сказала Сабія.

— Це точно.

— Ейден ти тут? - вигукнув хлопець.

— Схоже його немає. Думаєте, він ще досі в бібліотеці?

— Скоріше за всього.

Ми сіли біля каміну, обгорнувшись у пледи і з чашкою гарячого, трав'янистого чаю в руках, а дощ не думав припинятись,                                                                                                                 створюючи мелодії, що супроводжували наші тихі розмови. В той час, як вогонь тихо потріскував, наповнюючи кімнату теплом та світлом.

Ми почули, як вхідні двері, гучно закрились. З коридору було чутно голос.

— Трясця, як так швидкотзмінилась погода. Весь день світило сонце, а тут...-  зайшовши до кімнати, хлопець зупинився говорити.

— О друзі, ви теж тут. Ви бачила яка погода? Я весь змок і замерз - він підіходячи до каміну, який освічував кімнату, промовляв ці слова.

Присівши біля каміну, юнак замітив, що ніхто йому не відповів, а замість цього всі сиділи тихо.

— Ей, що з вами?

— Ейден, нам потрібно поговорити.

З дівчат, ніхто не осмілився сказати, тож Тайсон, всю історію розказав сам.

— Це жарт? Ха-ха, але це не смішно.

— Ейден, це не жарт.

— Гаразд, тоді ось що, як вас взагалі допустили до Мари?

— Я ж казав, Сабія використала свою силу.

 — Еге ж, Тайсон, але тут питання. Як у Сабії, з'явилась стихія повітря? У темних краях, існує тільки 4 стихії.

Це - Свідомість, Гравітація, Отрута і Вогонь, але в нашій колекції немає стихії повітря.

— Ейден, я цього теж не знаю! Я не знаю чого вона тут, чого вона ще шукає, чому у її подруги абсолютна невідома стихія! Я не знаю!

— Ми зараз все розкажемо, але після цього, ви нас зненавидіте.

— Ну розказуйте, нам з Ейденом буде цікаво послухати, кого ми впустили у будинок.

— Спочатку, я хочу вас попросити, розказати про ці стихії.

— Про яку стихію ти хочеш дізнатись?

— Про всі.

— Гаразд.

— Перша і найдавніша стихія - це вогонь, персонаж може створювати вогняні сфери. Також, цей елемент має зв'язок з димом. 

— Після неї йде - гравітація. Ця стихія дозволяє персонажеві керувати гравітацією.

— Свідомість - одна із найсильніших стихій. Ця стихія дозволяє персонажеві, читати думки інших людей, передбачити, що вони планують.

— І остання - це отрута, не менш важлива стихія. Ця Стихія дозволяє персонажеві маніпулювати будь-яким типом отрути. 

— Ого, ти мені так докладно розказав, але яка у вас стихія?

— Нам не можна її використовувати у своїх цілях.

— Я ж не прошу вас використовувати її, просто скажіть.

— Ну, в мене Свідомість, але я завджи хотів мати Гравітацію.

— Тобто, ти читаєш думки?

— Так, але не хвилюйтесь, ваші я не читав.

— Круто, а в тебе Тайсон тоді, що?

— Це легко, в мене стихія Отрута, і так нерухомість - це один з елементів отрути, який я використав на вартових.

— Це дуже мотужна стихія.

— Так, найпотужніші стихії - це свідомість і отрута.

— Тепер ви, розказуйте.

— Насправді, ми не з вашого світу, але як виявилося, мої батьки з Темних Країв, і це значить, що я така як вони.

—  Ви що, з країв Світла?

— Так, ми зрозуміємо, якщо ви не будете нам більше допомагати, або зненавидіте нас.

— Нам потрібно подумати, ходімо вийдемо, Ейден.

З цими словами, двоє хлопці, вийшли з будинку.

— Принцесо, на мою думку, ми дарма розповіли їм про це

— Ми мусили, Сабія.

Через пару хвилин, повернулись юнаки.