Глава 21. Гірко-солодкий присмак кохання

Глава 21. Гірко-солодкий присмак кохання

«Одного разу ти дізнаєшся, що таке

справжнє кохання, – воно і гірке,

і солодке; я думаю, гіркість для того,

щоб краще оцінити солодкість».

З фільму «Ванільне небо»

***

Аріна

Адріан поїхав, а я вже за ним сумую. Ох, що ж мені робити з моїми почуттями до нього? Я дихати без нього не можу, жити без нього не хочу… Здається, що стала залежною від хлопця, і таку хворобу мені ніяк не вилікувати. Та й лікуватися не має ніякого бажання… А лиш жадаю бути поруч із ним кожної хвилини…

Батьки вже відпочивали мирним сном у своїй кімнаті, тому я зі спокійною душею, що мені ніхто не влаштує сьогодні допиту, прийняла душ та також лягла спати.

Та хіба тут до сну? В думках наш сьогоднішній день та його неймовірні сюрпризи. Адріан мені подарував океан позитивних емоцій, море щастя та кохання… і поцілунків… незліченну купу.

Світло нічника осяює простір кімнати і я щасливо розглядаю свій перший візерунок на тілі. Тату «А&А» красується на кисті моєї лівої руки. Ми обрали саме ліву сторону, бо вона йде від серця, від нашого кохання. А знак амперсанд між літерами означає наш нерозривний союз душ і сердець. Сподіваємося через усе життя пронести наше кохання.

Дуже захотілося почути його оксамитовий голос. Беру телефон до рук з ваганням чи написати йому, чи подзвонити, але бачу непрочитане повідомлення. Серце пропустило декілька ударів… І як я могла не побачити одразу? Певно, коли була у душі.

Адріан: Квіточка моя кохана, я сумую за тобою…

Ну все, посмішку вже не стерти з мого обличчя, аж поки м’язи не втомляться й не почнуть нагадувати про себе.

Я: Сумую за тобою сильніше… – і поставила смайлика у вигляді поцілунку. Нехай, можливо, й буде по-дитячому, але я знаю, що йому буде приємно.

Адріан: Цілую тебе тисячу разів, – і купа поцілунків на п’ять рядків.

А я ще гадала, що я по-дитячому вчинила.

Адріан: Як усе пройшло? Сварок не було?

Який же він милий, хвилюється за мене… Від його вчинків серце тріпоче, як загнана пташка, а руки тремтять у передчутті чогось неймовірного. Та я знаю, що неймовірне у нас з ним кохання, тож на хвилях приємних емоцій перебуваю кожної хвилини.

Я: Все добре. Батьки вже відпочивали, як я зайшла.

Адріан: Я радий. Завтра побачимось?

Я : Можливо. Я б дуже хотіла.

Адріан: Тоді заїду зранку за тобою. Добраніч, кохана.

Я: Добраніч, мій коханий і найкращий у світі.

Адріан: Аріно, Аріно… Що ж ти робиш? Після таких слів я просто повинен тебе поцілувати, а ти зараз не поряд…

Я засміялася з його приємних слів. Адріан мене відверто дивує своїми емоціями, але ми дійсно з ним схожі – я теж бажаю його цілувати без упину.

Я: Завтра… все завтра. Будеш цілувати, скільки захочеш…

Адріан: Ти сама напросилася. Я тебе за язик не тягнув:)

І що мені робити з тим, що я обожнюю грайливого Адріана?

Я: Ох, налякав. Вже боюсь, боюсь…

А сама сміюсь від радості та ніжності до цього прекрасного хлопця.

Адріан: Я зрозумів натяк. Будеш ще просити мене зупинитися, а я просто не зможу…

Ммм… я вже в передчутті. Повільно повіки закриваються і я уявляю як він буде мене солодко й довго-довго цілувати… тримати у своїх міцних обіймах, притискати до себе все ближче мій стан, не бажаючи відпускати…

Я: Навіть не подумаю. Я цього бажаю всім серцем…

Адріан: Арінко, не провокуй, бо приїду зараз же! І зупинитися я точно не зможу!

Я: Ні, коханий, я вже вклалася спати. До завтра. Цілую.

Адріан: До завтра, кохана. Цілую солодко.

З приємними емоціями та щасливою усмішкою віддалася сну. Завтра мене чекає також неймовірний день…

***

Адріан

Ох і дівчина… Найкраща дівчина. Наймиліша у світі, бо кохана.

Коли Аріна назвала мене «найкращим у світі», я втратив дар мови та згадав розмову з батьком. Я не заслуговую її… я зіпсував їй життя… Як же вона може мене вважати найкращим?

Напевно, кохання робить з нами немислимі речі. Воно влаштовує все в житті так, як тільки йому вигідно. І не дає можливості думати, бо кохання прекрасне тоді, коли воно в серце, а не в голові.

Я хочу довести їй, що я дійсно заслуговую бути поруч із нею. Хочу бути їй опорою, підтримкою, її захисником. Хочу бути поруч із нею завжди. Хочу жадібно її цілувати й торкатися, бо тільки в такі моменти відчуваю себе найщасливішим хлопцем.