31

Я задоволено потерла долоні, залишаючись стояти в Максимовій кімнаті. Так, саме на таку реакцію розраховувала, коли йшла сюди і затівала цю гру. Справді, бабуся хлопця була права, цей метод дійсно працює. От лише юнак кудись втік, як сором’язлива дівчина після першого поцілунку. Я аж розсміялася з власних думок і нарешті роззирнулася кімнатою Максима. На стінах салатові шпалери з чудернацькими узорами і буквами, які розсипані у хаосному порядку. Велике ліжко і невелика тумбочка біля нього. Письмовий стіл біля вікна з комп’ютером. Навпроти ліжка плазмовий телевізор і приставка, а у кутку шафа-купе. Я уважно придивилася до букв на шпалерах, чомусь вони здалися мені дивними, ніколи не бачила такого дивного комбінування. Якщо взяти одну букву з низу, а іншу зверху, то виходить слово. Так, цікаво. Потрібно розшифрувати, доки не прийшов Максим і не вигнав зі своєї кімнати. Так, подивимося, що у нас тут виходить. Перша літера «С», друга «а», якщо скласти з іншими вийде «самотність». Я наполегливо складала до купи літери і слова, а в результаті отримала таке речення: Самотність - це коли всю ніч говориш сам з собою, а тебе не розуміють. І що це означає, невже багатий хлопець, який ніколи не страждав браком уваги до своєї персони, насправді був таким самотнім. Невже він щодня одягав маску крутого хлопця, а по ночам відчував пустоту в душі. Так, Ліно, вгамуй свою фантазію, чого вчепилася до надпису на стіні, понапридумувала собі різного, а тепер мучишся в догадках. І взагалі треба по скоріше звідси тікати, доки не прийшов Максим. Не встигла подумати, як двері відчинилися і на порозі з’явився хлопець. Побачивши мене, він скривився. 
 ⁃ Я думав ти уже пішла. 
 ⁃ Як бачиш, я досі тут. 
І тут мій погляд впав на червоне коло біля ока, яке могло у будь-яку мить перетворитися у синяк. У мене серце зжалося, невже через мене Максим постраждав. Я турботливо почала наближатися до юнака, але той застережливо протягнув руки, наче говорячи, щоб не наближалася. 
 ⁃ Що з тобою трапилося? Невже через мене, - догадка відразу злетіла з язика. 
 ⁃ Відповім тобі твоєю ж фразою: світ лише навколо тебе не обертається. 
 ⁃ Потрібно обробити, - знову зробила спробу наблизитися, але Максим заперечливо похитав головою. 
 ⁃ Нічого не треба. Ліно, можеш просто піти. 
 ⁃ Але я... - хотіла щось сказати, але хлопець мене перервав:
 ⁃ Ліно, я прошу тебе йди, я хочу залишитися на самоті. 
 ⁃ Я піду, але сподіваюся, що твоя самотність не буде такою, що всю ніч говориш сам з собою, а тебе не розуміють, - тихенько проговорила, але Максим розчув і запитально звів брови. 
 ⁃ Що ти сказала?
 ⁃ Нічого важливого, так просто думки вголос. Прощай. 
Вже в коридорі почала себе лаяти, от хто, хто мене за язика тягнув, для чого сказала цю цитату хлопцю. Сказала, та й, сказала, чого так переймаюся цим, ніби не знаю, який страшний секрет сказала. Це ж фраза з його стіни, він її щодня бачить, так що не переймайся. 

*** 
МАКСИМ

Хлопець сів на край ліжка і задумався. Звідки Ліна взяла цю цитату. Невже розшифрувала на його стіні. Та ні, це не можливо, ще ніхто не здогадався, що на шпалерах, щось може бути зашифрованим. Тоді чому вона сказала саме її і з тисяч цитат про самотність. «Невже і справді може читати мою душу. Так, все, досить, ти вже параноїш. Прийди в себе, хіба не бачиш як ця дівчина діє на тебе, для чого тоді підпускаєш її так близько до себе, навіщо цілуєш», - говорив внутрішній голос Максима. Хлопець доторкнувся до синяка під оком і злегка скривився. Відразу пригадалася неприємна розмова з другом. Ця дівчина вирішила остаточно мене вбити і знищити. Вона повільно забирає все. Спочатку серце, гордість, самолюбство, а тепер і до друзів перейшла. У вухах все ще дзвеніла розмова з Владом. 
Після поцілунку Максим пішов розібратися з Владом і застав його на кухні. 
 ⁃ Будь добр, поясни, що відбувалося під час гри, - злісно випалив юнак.
 ⁃ Не розумію про що ти, - але поглянувши на суворе обличчя Максима, продовжив: - а ти про поцілунок. Вибач, друже, я не знав, що вона та сама Ліна. 
 ⁃ Не обманюй, ти прекрасно її впізнав, - почав закипати хлопець. 
 ⁃ Добре, так, впізнав, але вона мені сподобалася і здається навіть сама фліртувала. 
Максим важко зітхнув і закотив очі.
 ⁃ Вона робила це, щоб мене позлити, хіба не зрозуміло? 
 ⁃ Друже мій, світ не обертається лише навколо тебе, може я їй теж сподобався. 
 ⁃ Та ви, що зговорилися сьогодні всі з цією фразою, вже вдруге за останню години її чую, - прошипів Максим і швидко змінив тему. - Що означає сподобалася? - хлопця накривала лють, ось-ось і кришка з кип’ячої каструлі зіскочить. 
 ⁃ Ну, просто сподобалася, я б її... - Влад не встиг договорити, як Максим зарядив кулаком в обличчя уже колишньому другові. 
 ⁃ Ти що зовсім збожеволів? Заради якоїсь дівки б’єш друга по обличчі, - скрикнув Влад, який не очікував від друга такої реакції. 
 ⁃ Не смій навіть говорити про Ліну, не те що пальцем до неї торкатися. 
 ⁃ Вона і справді тобі розум пошкодила. Ти сам ж мені казав, яка вона погана, сам ж жалівся і плакав на плечі, ти ж збирався забути її, то що змінилося. Чи вона тобі кілька раз мило посміхнулася і ти розтаяв.  Ти б’єш давнього друга і заради кого, корисливої дівки. 
Лють в Максимовій душі досягла свого апогею і він схопив Влада за груди і труснув ним. 
 ⁃ Я тобі, що незрозумілою мовою сказав, не говори про неї так, а тепер іди геть, бачити тебе не хочу. 
Влад на такий різкий випад теж не залишився в боргу і дав кулаком під око. 
 ⁃ Прийди нарешті в себе і зрозумій, що ти щойно зробив, - закликав Влад, але Максим був непохитний, як скеля і не мав жодного наміру змінювати свої дії чи брати назад слова. 
 ⁃ Прощай. Не хочу більше мати з тобою ніяких справ. 
Гнів по-тихеньку вгамовувався, а алкоголь вміло робив свою справу і вже за кілька хвилин, хлопець мирно сопів на ліжку.