Ці сірі очі переслідують мене повсюди, постійно натикаюсь на його крижаний погляд, в якому неможливо прочитати жодної емоції. Боже, що робити, здається скоро збожеволію. Я міцно заплющила повіки і промасажувала скроні. Так, потрібно зібратися й зосередитися на роботі. Але як це зробити, коли замість замовленого пейзажу моя рука малює його очі. Зім‘яла черговий аркуш і кинула його на підлогу. Візьмися за розум, тобі потрібно працювати. Розумію, що сьогодні намалювати нічого не вийде, тому збираю всі інструменти в сумку й оглядаюсь кімнатою. Вся вона встелена білими кульками з паперу, наче сніг випав. Зараз прибирати точно не хотіла, тому, наступаючи на гори папірців, виходжу з кімнати.
#2402 в Жіночий роман
#10782 в Любовні романи
#4253 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 24.06.2020