17.

    Найщасливіший день для Рити закінчився так швидко як і почався. Розпис та бенкет були скромними тільки для самих близьких. Опісля Андрій наполягав на тому щоб вони поїхали до готелю, де він зняв номер для молодят. Рита спочатку вагалася, але потім погодилася з чоловіком, що так буде краще. Коли вони увійшли до номера, то Рита була приємно здивована. Він був комфортним з великими вікнами вид яких виходив на річку. 
– Ну як тобі? Подобається? – Андрій підійшов до Рити й обійняв її за талію.
– Так, тут дуже мило. 
– Вип'ємо? Тобі потрібно розслабитися.
– Навіть не знаю чи варто? - промимрила Рита. Вона розуміла до чого хилить Андрій. Але трохи цього боялася. Хоча вона довіряла йому, як собі все-таки певний страх залишився. І все через Віталіну і її переконання. Вона вважала, що Андрій запросто кине Риту, якщо йому щось не сподобається у ліжку. 
– Рито, люба, що знову не так? Ти боїшся мене? - запитав Андрій. 
– Ні, це здається норма для всіх молодят. Все гаразд, — Рита ніжно провела рукою по його губах. Андрій перехопив її руку й поцілував кожен палець. Рита затремтіла від незвичного відчуття, яке зосередилося унизу живота.
– Рито, дай мені свою руку, — сказав Андрій й поклав її долоню собі на грудну клітку,
– Доторкнися до мене, не бійся, — продовжив чоловік.
Рита відчула як сильно б'ється його серце й зрозуміла, що вони знаходяться в однаковому стані.
Вона осмілилася покласти ще одну руку й просто так стояла. Рита боялася поворухнутися, щоб не зробити щось не так. Але Андрій був досвідченим у таких справах, тому взяв ініціативу на себе. Він занурив пальці у її волосся й почав гладити  Риту. Потім поцілував з особливою пристрастю. Його язик опинився у її роті й Рита знову втратила контроль над думками. Їхні поцілунки ставали дедалі гарячішими й Рита відчула як росте її збудження. Коли ж Андрій взяв її на руки й відніс на ліжко вона зрозуміла, що їй не страшно. Буде що буде. Головним було те, що поряд чоловік якого вона кохає. І напевно кохатиме завжди. Рита була однолюбкою, вона не могла уявити себе поруч з іншим чоловіком. Андрій був її єдиним і вічним коханням.
Тим часом її чоловік встиг їй роздягнути до спідньої білизни. Рита затремтіла від холоду й Андрій коли це помітив притулив її до себе. Потім продовжив свої ласки. Андрій був дуже обережним і ніжним. На кожен його рух Рита відповідала всім тілом та душею. Більше Рита не боялася, її серце було переповнено любов'ю. Тим більше що її чоловік вмів доставляти задоволення. Вона звивалася під ним від сильного бажання. Їй хотілося бути ще ближче до Андрія, злитися з ним в одне ціле. Жінка майже не скрикнула від задоволення.  Рита була вже на піку збудження, коли раптом Андрій зупинився й поцілував її у чоло. Рита здивовано витріщила очі. Чому все так швидко закінчилося? Невже це все?
– Рито, зараз буде боляче. Ти маєш бути до цього готова. Тому я стримую себе, — промовив Андрій й доторкнувся гарячим чолом до чола Рити.
– Я готова, Андрію. З тобою я на все готова....
Андрій всміхнувся й важко задихав. Він намагався робити все якомога обережно. Рита ні хвилини не пожаліла, що довірилася йому. Разом з Андрієм вона піднеслася на вершину насолоди. Спітнілі та виснажені вони лежали в обіймах один одного. Рита посміхнулася й подумала, що скоро її мрія збудеться. Вона вірила, що Андрій її покохає й назавжди викине з серця спогади про Віталіну.

****
  На ранок Рита прокинулася одна. Андрія ніде не було, на мить вона навіть припустила найстрашніше. Можливо Андрій й справді покинув її. Рита почала озиратися по сторонах. Вона злякалася й швидко почала шукати свою одежу. Від хвилювання у Рити  заболіла хвора нога. 
– О, привіт, ти вже прокинулася? Вибач я відлучився просто не хотів тебе будити, — Андрій увійшов до номера з паперовим пакетом в руках. Він мав трохи розпатланий вигляд, але від цього він здавався ще привабливішим.
– Я думала, що ти втік, якщо чесно,  — винувато відповіла Рита.
– Ти дотепер мені не довіряєш? Я б ніколи так з тобою не вчинив, — Андрій підійшов до ліжка й протягнув Риті пакет.
– Це що? - не зрозуміла вона.
– Круасани. Я ходив у пекарню тут недалеко. Взяв нам підкріпитися, бо якщо чесно я дуже зголоднів, — промовив Андрій і сів біля Рити.
– Але я не одягнена.
– Не страшно. Ти моя дружина й думаю, що найближчим часом одяг тобі не знадобиться.
– Андрію, дай я хоча б халат одягну. Я не можу їсти у такому непрезентабельному вигляді.
– Гаразд, напевно ти маєш рацію. Боюся якщо ти його не одягнеш, то у мене з'явиться апетит іншого роду, — сказав Андрій й легко вкусив Риту за плече. Рита почервоніла й швидко поки її чоловік не передумав їсти встала з ліжка й пішла шукати халат.
– Ну як тобі? Смачно? - поцікавився Андрій через декілька хвилин.
– Так, дуже. Якщо чесно я обожнюю круасани та булочки з листкового тіста.
– Справді? Ну тоді частуватиму тебе цим частіше.
– І я сама перетворюся на булочку, — пожартувала Рита.
– Булочки завжди мені здавалися дуже апетитними, — Андрій почав лоскотати Риту. Й вона гучно розсміялася. Потім вони каталися на ліжку й лоскотали один одного.
– Андрію досить, я вже не можу, — скрізь сльози проговорила Рита.
– Ну тоді я пропоную переключитися на більш серйозні справи, — Андрій лукаво підморгнув Риті.
– Зачекай, нам потрібно збиратися додому.
– Не сьогодні, люба дружино, цей номер заброньований до завтра. Тому сьогодні ми нікуди не їдемо.
– Але ж...
– Ніяких але, — Андрій закрив Риті рота поцілунком і більше нічого на світі не могло їм завадити. Бо вони розтанули один в одному.

Шановні читачі ось й сталася подія про яку так мріяла Рита. Та дівчину попри це чекають не легкі випробування попереду. Як думаєте змириться Віталіна з весіллям колишнього нареченого? Чи буде вставляти палки в колеса? Діліться своїми думками.