Закінчення 1 розділу. Розбите серце.

– О, нарешті, де вас носить – ми зачекалися, – нетерпляче кинула вона.

Наталка була маленького зросту, тендітного, витонченого стану симпатична дівчина з великими карими очима. Її волосся каштанового кольору, яке дуже гармонувало з оченятами, чомусь було скуйовдженим, але це додавало йому об’єму і виглядало навіть якось по-сучасному.

– Давайте, швиденько – Дімон вже вмикає фільм, – ледь дочекавшись, аби я скинула взуття, потягнула мене за руку до кімнати.

Це була однокімнатна квартирка, типова для столиці – маленький коридорчик, маленька кімната, яка слугувала їм і за спальню, і за залу. Тут було затишно, все облаштовано зі смаком, навіть дещо дивно для двох молодих хлопців-студентів.

– У нас для вас є сюрприз, – дзенькотіла подружка, – закрийте очі. Ну, закрийте! – Звідки тільки в неї береться стільки енергії?

Вона завела нас у кімнату, я відчула ніжний аромат горілої свічки вперемішку зі стійким запахом коньяку (який, до речі, до сьогодні я терпіти не могла).

– Можете відкривати – тарам!

Посеред кімнати, між двома ліжками (майже як у гуртожитку, тільки відстань дещо більша, та й ліжка двоспальні) стояв стіл з романтичною вечерею. Ну, взагалі, вечеря – це гучно сказано – точніше, це були бутерброди, коньяк і дві свічки, які додавали інтимності обстановці. Навпроти стола стояв телевізор з під’єднаним ноутбуком (щоб фільм з Інтернету дивитися на великому екрані).

– Бачте, як ми вас чекали – дуже-дуже старалися, – аж світилася від задоволення Наталка. – А тепер ходімо припудримо носики, – потягнула мене за руку. – Перед походом до кінотеатру ми мусимо причепуритися, – хіхікнула подружка.

Ми зайшли до ванної, яка за сумісництвом була і туалетом – дуже маленька, ми ледь помістилися вдвох.

– Ой, Господи, що в мене робиться на голові, – побачила свій творчий безлад з волосся Наталка. – А ти поки розповідай, що там твій колишній?

Однак мої нетверезі думки щось ніяк не збирались у закінчену думку, тому я розповідала, як могла:

– Нормально. Подарував мені троянду… – і тут я згадала, що викинула її у смітник, на шляху сюди. Мені стало сумно, адже це була остання згадка про колишнього – я замовкла. Думки дійсно не слухалися мене.

– І що? Я б на твоєму місці демонстративно викинула те букетище у смітник. Оце-то жмот.

Я розуміла, що я дійсно так зробила. Але я не хотіла цього, просто мені було незручно, що я однією рукою тримаю руку Сєрого, а другою – квітку, подаровану іншим. Так, я ні в якому разі не робила це на зло, але ж зробила…

– Ну, чого ти мовчиш? Ач, одна троянда, насмішив… – Наталка продовжувала висміювати мого колишнього.

– Ми поговорили – і вирішили, що розходимося, залишимося друзями. От і все.

– І все? Ти навіть не сказала, що в тебе є хлопець, чи що ти зраджувала йому? Ти мала щось вигадати, щоб він остаточно відчепився від тебе, зненавидів. Бо так – то не крапка, повір мені, – як завжди повчальним тоном сказала подруга. – Це якби [її перервав Дімка, гукнувши нас]… Вже йдемо! – крикнула Наталка. – Все, ходімо, хлопці довго чекати не будуть.

Я зібралася з думками, видихнула і смиренно пішла слідом за Наталкою. В кімнаті хлопців царювала тиша.

Ми підсіли за невеличкий столик, келихи були налиті доверху.

– За присутствующих здесь дам! Или не дам! – залився реготом Дімон. – Ладно, жартую, дівчата. За вас, красивих!

Наталка «іржала», а я зніяковіла.

Всі випили до дна, крім мене (щось моє легке сп’яніння переходило в запаморочення).

– Та ні, це нікуди не годиться, – обурився Діма. – Ти що, вважаєш нас алкоголіками?! Чи не поважаєш?..

– Відчепися від неї, – ніби захистив мене Сєрий, – вона зараз доп’є. Правда? – звернувся вже до мене.

Я вже мало що усвідомлювала, тому вирішила допити.

Хлопці ввімкнули фільм і налили ще. Десь хвилин сорок (я щось уже не дуже відчувала час) ми дивились кінофільм – жахи, перероблені під комедію плюс елементи відвертої еротики. Ну, і, звичайно, пили коньяк.

Десь на середині фільму, коли закінчився алкоголь, Наталка сказала, що стомилася сидіти, і хлопці запропонували лягти. Авжеж, ніяких піжам не було, тому ми попросили у хлопців сорочки, переодяглись і лягли вдвох на ліжко.

– Та ні, ви що? Я ж не якийсь збоченець, щоб спати з мужиком. Так не піде, – засміявся Дімон, взяв Наталку на руки і переніс на інше ліжко. Біля мене ліг Сєрий, я зашарілась.

Я ще ніколи не лежала майже оголена з хлопцем, тим більше, настільки малознайомим. Але він був такий красивий: його оголений торс, хоч і не був накачаний, але аж випромінював сексуальність, а мужні плечі просто зводили з розуму…

– Не хвилюйся, дивись фільм, – промовив мій кавалер, перекладаючи мою голову собі на плече – і я заспокоїлась.

Фільм був примітивний, з тупими жартами, але в його компанії мені було все одно що дивитись.

І тут Наталка встала з ліжка.

– Може, піти з тобою? – я зраділа можливості вийти.

– Ні, мене проведе Дімон, – вони вийшли, і ми з Сєрим залишилися наодинці.

– Я хочу відчути дотик твоїх губ, – прошепотів Сєрий, – вони найсолодші в світі.

Таких приємних слів мені ніхто не говорив. Я підняла голову – і ми злилися в найніжнішому поцілунку. Він ніжно гладив моє оголене плече, пестив мою руку, куйовдив волосся.

Із ванної донеслися голосні звуки – то Наталка з Дімоном займалися коханням. Я рознервувалася. Наталка не стримувала свого задоволення, тому викрики чув, мабуть, увесь під’їзд.

– Ух, які молодці, – відірвався від моїх уст Сєрий і почав цілувати мене в шию.

Його дотики були такими ніжними, такими солодкими, але такими забороненими для мене. Тому, коли його пальці одним рухом розстібнули мій бюстгальтер, я шалено злякалася, моє серце забилося зі страшенною швидкістю.

– Тс-с-с, не тріпоти, все добре. – Його голос лився, як мелодія, і підкупляв моє серце.

Він поклав мене на спину, сів поряд, піднявшись наді мною.