1 розділ

Ольга

Середина липня 

– Ольго, ви чудовий порадник, ці парфуми ідеально підійшли моїй коханій Кларі. Вона у захваті.

Переді мною стояв схвильований Іван Тарасович, котрий чекав на мене цілих десять хвилин, доки я працювала з черговою примхливою клієнткою.

– То вам вдалося здивувати вашу дружину?

Я задоволено торкнулася руки чоловіка та запросила його присісти в кресло. В нашому фірмовому магазину парфумів у ранішній час не надто великий потік клієнтів, тому я мала змогу приділити декілька хвилин вдячному клієнтові.

Івану Тарасовичу нещодавно виповнилося шістдесят п’ять. А вчора подружжя святкувало сорокаріччя шлюбу. Вчора я спостерігала за чоловіком з ніжною посмішкою і також мріяла проте, щоб у моєму житті також колись було сорокаріччя щасливого подружнього життя. Але мрії не завжди збуваються саме так, як ти того зафантазувала. І в двадцять шість починаєш переконуватися у тому, що знайти кохану людину на все життя не просто.

Навіть ще до вчора я вважала, що знайшла саме ту людину, але ранок зі своїми новинами вніс свої корективи в моє життя.

Працюючи у магазині парфумів близько трьох років, впевнено можу сказати, що одержувати ще одну освіту, а саме психолога, мені можна з легкістю. Ніколи б не подумала, що буду отримувати задоволення від того, що змогла допомогти навіть найвибагливішому клієнтові у виборі потрібних парфумів. І Іван Тарасович не перший вдячний клієнт, котрий повернувся, щоб поділитися часточкою своєї радості зі мною.

– Знаючи її любов до парфумів та косметики, я, Олечко, дійсно зміг створити для Клари найромантичніший вечір з подарунками. Її очі сяяли, коли побачила розмаїття у подарунковому боксі.

І я вірила чоловікові, бо цей сюрприз виглядав занадто привабливо. Кожна жінка б хотіла отримати від коханого такий подарунок.

 – А що вона вам подарувала?

Перед моїми очима з’явилась рука чоловіка. На зап’ястку висів новий годинник. Навіть не потрібні сотні слів, щоб зрозуміти ейфорію чоловіка. Вираз обличчя, емоції – це все говорить про стан Івана Тарасовича.

– Вам пощастило мати таку чудову жінку.

Мої емоції цього ранку були не підконтрольні мені. Я торкнулася руки чоловіка та потиснула її.

– Олечко, це сорок років терпіння та витримки. Не завжди в нашій родині все було тихо та мирно. Разом багато пройшли, але лише з часом розумієш, як багато помилявся, використовував час не за призначенням. Як мало говорив про те, що любиш своїх дітей, батьків. Час – це єдина одиниця виміру, котра не пробачає легковажності. Його ніколи не повернеш. Але є правильний спосіб на майбутнє: варто не повторювати помилок, котрі колись зробив.

Я слухала чоловіка і чомусь на очах забриніла сльоза. Про час він сказав правильно. Іноді він летить так швидко, що ти не встигаєш оговтатись від того, що трапилось. Мені й досі здається, що я так мало казала батькам, як їх поважаю та люблю. І тепер говорити це мушу лише їхнім відображенням на пам’ятниках, відвідуючи цвинтар раз на місяць разом з бабусею.

Мій вдячний клієнт пішов, а я ще декілька хвилин дивилась на зачинені двері і намагалася прийти до тями. Життя справді час від часу робить круті віражі, але треба мати сили для того, щоб вистояти та не зламатись.

Рука без дозволу потягнулась до цукерниці та схопила невеличку шоколадну кульку. Мої улюблені цукерки – фундук у шоколаді. Лише їх дозволяла собі в хвилини, коли на душі було кепсько.

Ближче до дванадцятої на порозі магазину з'явився новий клієнт. Від моєї допомоги він відмовився одразу. Я не наполягала, лише уважно спостерігала за тим, як він впевнено розглядає різноманітний товар на скляних полицях. Психологічний портрет цього чоловіка одразу склався в моїй голові. Якщо так гарно знається на жіночій косметиці, то певно має в родині не лише дружину, а й доньку.

Я одразу поглянула на його праву руку й посміхнулась. Обручка була, тож мої здогадки були правильними. Звичайно ж я не виключала варіант того, що коханкам дарують такі подарункові набори частіше, аніж жінкам. Але сама постать чоловіка говорила про те, що він серйозна людина, котра впевнено крокує по життю. І річ не в тому, що він має дорогий брендовий костюм, туфлі та фірмовий годинник. Це енергетика, котра зачаровує.

– Ви вже визначились з парфумами?

Я бачила, що незнайомець вагається між двома ароматами, котрі коштують недешево. Та, судячи з усього, для чоловіка це не було проблемою у грошовому еквіваленті. Він ніби зважував всі За та Проти. Тоді висновок: цей подарунок жінці, котра любить конкретику.

– Я можу вам запропонувати зразки цих парфумів, якщо ви не впевнені у виборі.

Клієнт вперше звернув на мене увагу, але не заговорив. Він ніби був у цьому магазині, а ніби й не був. Всі його думки, враження, не поруч з величезним вибором товару. Минуле? Він думками в минулому? Ці аромати йому про щось нагадують? Тоді, схоже, я помилилася, вважаючи, що чоловік обирає дружині. В такі миті здогадок я не знала, як вести себе правильно. 

– Вибачте, думками зовсім у іншому місті. Я вже визначився, тому прошу саме ці парфуми додати ось до цього сувеніру.

Саме «Пристрасть» залишилась на полиці, а найвідоміша парфумована вода від Ланком з’явилась у моїй руці.

– Чудовий вибір, - мої вуста говорили ці слова тисячу разів, але цього разу я відчувала в повітрі якийсь смуток.

Я не встигла підійти до стійки, як почула за спиною покашлювання. Моя реакція була блискавичною, певно це професійне, бо за дипломом я була медичною сестрою.

– Вам погано?

Я підхопила чоловіка за руку та допомогла сісти у крісло.

– В очах потемніло, вибачте.

Це недобре, мабуть у чоловіка щось з тиском?

– У вас проблеми з тиском або серцем?

– Ніби не було. Скоріш за все це хвилювання.

Голос незнайомця був занадто слабким, і мені це не сподобалось. Варто викликати швидку. Моя ліва рука прослуховувала пульс, а інша діставала мобільний.