Розділ 20

Автомобіль м'яко загальмував біля під'їзду, але ніхто з них не поспішав відчиняти двері. У салоні відчутно підвищилася температура, а повітря, здавалося, не електризувалося від взаємного тяжіння, яке вони стримували весь цей довгий, насичений вечір.

Дін заглушив двигун і повільно повернувся до Лари. У його темних очах палав той самий вогонь чистого, не прихованого захоплення, який вона вперше помітила, коли сідала до нього в машину. Тільки тепер він був у рази інтенсивнішим, просякнутим жагою та відкиданням будь-яких правил.

— Знаєш, заноза, — хрипко і дуже низько прошепотів Дін, не зводячи погляду з її губ, що злегка тремтіли. — Вечеря з батьками — це, звісно, чудове випробування на міцність. Але я вже пів вечора думаю виключно про те, як зніму з тебе цю смарагдову сукню.

У Лари перехопило подих, а внизу живота все стислося від солодкого, болючого передчуття і збудження. Вона грайливо вигнула брову, намагаючись врятуватися звичною маскою, хоча серце в грудях шалено калатало: — Ого, які гучні заяви від зразкового боса. Ти впевнений, що твоя тонка психіка витримає це, містере Деспот?

Дін відповів миттєво. Одним стрімким рухом він відстебнув ремінь, перехилився через консоль і притягнув її до себе. Його губи накрили її  в палкому, жадібному поцілунку. Вся напруга, жарти та залишки робочої субординації випарувалися в одну мить. Лара впялась йому прямо в вуста, відповідаючи на натиск з такою ж шаленою пристрастю, зариваючись пальцями в його темне волосся.

— Піднімаємося, — прошепотів він, відриваючись на секунду, щоб цілувати її шию, ключиці, змушуючи тіло покриватися мурахами. — Бо я не втримався б прямо тут, на пасажирському сидінні.

Вони майже бігли сходами, ледве чекаючи, поки за ними клацне замок квартири. Щойно двері зачинилися в темному передпокої, Дін знову притиснув її до стіни, не даючи зробити й ковтка повітря. Їхні почуття вивільнилися на повну, нагадуючи виверження розпеченої лави. Поцілунки стали глибокими, вимогливими і п'янкими до запаморочення. Він підхопив її на руки, і Лара вправно обхопила його талію ногами, відчуваючи неймовірну, майже дику силу його тіла.

Швидко перемістилися до спальні. Одяг летів на підлогу в якомусь екстремальному, шаленому темпі — смарагдова сукня, сорочка, джинси, білизна все стало непотрібним і зайвим.

Вони плюхнулись в м’яке ліжко. Дін покривав її поцілунками, починаючи з шиї і повільно спускаючись до грудей. Хрипкі стони виривались з губ Лари, спокушаючи його до рішучих дій. Дін був вже на межі збудження, його тіло терлося об стегна Лари, розпалюючи її до нестями сильніше. Коротко відриваючись від поцілунків її грудей, Дін запитав: — Ти впевнена, що ти цього хочеш, занозо? — дивлячись спокусливим поглядом прямо їй в очі.

— Так, деспоте, — перехоплюючи подих, чітко відповіла вона.

Тоді Дін навис масивним грубим тілом над нею, м'яко торкаючись стегнами. Подих перехоплювали палкі поцілунки, у цьому тандемі дихання збивалося від шаленої пристрасті. Лара прикусила його губу, коли він впевнено й ніжно увійшов у неї. Повільними, неквапливими рухами, даючи їй звикнути до себе, він просувався в глиб.

Ларі ця ніжність неймовірно подобалась: те, що Дін нікуди не поспішає і дозволяє насолодитись кожним міліметром їхнього зближення.

Повільні, вдумливі рухи Діна дозволяли Ларі повністю розчинитися в моменті. Вона відчувала кожну його напружений м'яз, кожен дотик його гарячих долонь, що міцно тримали її за стегна, задаючи цей глибокий, тягучий ритм.

Напруга в кімнаті досягла межі, перетворюючись на чисту хімію. Повільні поштовхи поступово ставали глибшими і впевненішими. Лара вигнулася назустріч кожному його руху, її пальці мимоволі вп'ялися в його спину, залишаючи ледь відчутні сліди. Їхнє дихання збилося в унісон, а з розпалених губ зривалися тихі, стомлені від задоволення стогони.

Дін дивився на неї зверху вниз — його погляд був темним, пронизливим і сповненим дикого, майже тваринного захвату, змішаного з безмежною ніжністю. Він бачив, як вона палає, і це розпалювало його ще дужче. Прискорюючи темп, він не зводив з неї очей, дозволяючи їй читати в них все те, що він так довго тримав у собі.

Хвиля насолоди накривала їх обох стрімко, не залишаючи жодного шансу на контроль. Лара відчула, як все всередині починає стискатися від солодкого вибуху, який підносив її до небес. Не стримуючись, вона голосно видихнула його ім'я, а за секунду і сам Дін, заричавши їй у шию, віддався цьому спільному піку, накриваючи її тіло всією вагою і продовжуючи здійснювати глибокі, вирішальні поштовхи.

Кілька хвилин вони просто лежали так, не в силах роз'єднатися і повернутися в реальність, важко ловлячи ротом повітря, доки їхні серця не почали битися в одному, спокійному ритмі.

Потім була оксамитова тиша спальні. Лара лежала на широкому ліжку, відчуваючи приємну млість у кожному м'язі. Загорнувшись у теплу ковдру, вона безтурботно слухала рівний, заспокійливий стукіт його серця. Цей ритм діяв краще за будь-які ліки, вибиваючи з голови залишки тривог і денних страхів. Її розпалена голова зручно спочивала на голих, теплих грудях Діна, а його сильна татуйована рука ніжно обіймала її за плечі, притискаючи до себе так міцно і надійно, ніби він намагався сховати її від усього Всесвіту.

Він, не поспішаючи, ледь відчутними рухами пальців перебирав пасмо її розпатланого волосся, м'яко відводячи його від обличчя. Дін сам відчував неймовірний, кришталевий спокій, якого в його занадто правильному та зацикленому на роботі житті не було ніколи. Ця вперта, норовлива дівчина, яка ще зранку дратувала його своєю зухвалістю, тепер стала його абсолютним центром тяжіння.