Розділ 13

Двері кав’ярні зачинилися за її спиною, відсікаючи прохолоду кондиціонера, але легше не стало. Лара йшла до машини Діна, відчуваючи себе так, наче ступає по мінному полю. Вона смикнула ручку задніх дверей, намагаючись сховатися на задньому сидінні, але перше, що кинулося в очі — це щільні ряди брендованих коробок. Весь задній ряд і багажник були забиті під зав’язку продуктами й дефіцитними інгредієнтами, які Дін віз саме до неї додому для її завтрашньої дегустації.

Пастка зачинилася. Вибору не залишалося — тільки сідати спереду, в його особистий простір, на пасажирське сидіння прямо біля нього.

Лара зціпила зуби, відчинила передні двері й сіла всередину. Дін застрибнув за кермо через секунду і різко, занадто сильно захлопнув дверцята, аж салон здригнувся. Клацання паска безпеки пролунало в тиші як постріл.

Салон «Ауді» вмить здався їй затісною кліткою, де повітря можна було різати ножем. Намагаючись врятувати залишки гідності й сховати ключицю, Лара гарячково поправила горловину поло. Але від цього руху вологий трикотаж тільки ще більше обтягнув її груди. Дін помітив це бічним зором — його пальці на кермі моментально стиснулися до білих кісточок, а на щелепі заходили жорна.

Кондиціонер увімкнувся на повну, але замість прохолоди почав ганяти салоном убивчий, густий коктейль ароматів: запах дорогої шкіряної оббивки, міцної арабіки та суто його чоловічого, терпкого парфуму, яким наскрізь просякла тканина поло на її голому тілі. Лара важко вдихнула, відчуваючи, як цей запах проникає їй під шкіру. Фізично її тіло досі злегка пекло від пролитого окропу, але куди сильніше шкіра палала від фантомного спогаду про те, як його пальці щойно торкалися її ключиці в кабінеті.

Машина рушила з місця так різко, що шини обурено свиснули по асфальту, втискаючи Лару в крісло. Дін летів нічним містом, агресивно влітаючи в повороти. Кожне перемикання передач з його боку перетворювалося на гру в рулетку — він рухав важіль так різко, що виникав ризик випадково торкнутися її оголеного коліна. Напруга наростала з кожною секундою.

Оскільки вони вдавали, ніби зневажають одне одного, прямого зорового контакту не було. Лара вперто відвернулася до вікна, але у віддзеркаленні скла чітко бачила його жорсткий профіль і те, як його погляд раз у раз гостро стежить за нею через дзеркало заднього виду, варто було їй хоч трохи поворухнутися.

— Ти збираєшся вбити нас обох, чи це твій новий спосіб «рятувати» підлеглих? — не витримала Лара, коли машина занадто круто підрізала сусідній ряд. Адреналін остаточно витіснив сором, залишаючи чисту злість. — Ти занадто сильно тиснеш на газ, Діне!

— Я намагаюся довезти тебе і твої чортові коробки до дому живим вантажем, Ларо. І якнайшвидше позбутися твого товариства, — відрізав він, навіть не повернувши голови, хоча його голос вібрував від прихованої люті. — Бо дивитися на те, як моя річ обтяжує твої груди, і вдавати, що я нічого не помічаю — вище моїх сил. Мені здається, ти отримуєш від цього якесь особливе задоволення.

Лара спалахнула, наче сухий порох. Щоб перебити цю задушливу, інтимну тишу, вона різко протягнула руку й клацнула кнопку радіо. Салон затопив якийсь важкий, занадто гучний і ритмічний трек.

— Вимкни це сміття, — процідив Дін.

— І не подумаю! Мені потрібен хоч якийсь притомний фон, щоб не чути твого невдоволеного сопіння і не думати про твої дурні постачання! — крикнула вона.

— Мої постачання?! Та якби не моє «сопіння», ти б зараз сиділа в кабінеті з опіками й ревела!

Дін крутнув кермо, і в цей момент попереду раптово блимнуло жовте світло. Замість того, щоб проскочити, він з силою витиснув гальма. Машина клюнула носом, зупиняючись перед стоп-лінією порожнього перехрестя. Від цього різкого поштовху Лару за інерцією сильно подало вперед. Пасок безпеки жорстко перехопив її тіло, і тканина поло непристойно, до найменших деталей окреслила її груди, що важко здіймалися від швидкого дихання.

Лара зі вдихом відкинулася назад на сидіння, коли машина остаточно зупинилася, намагаючись відновити подих. Дін на секунду застиг. Його погляд важко, майже фізично ковзнув по її декольте, змушуючи соски Лари зрадницьки затвердіти під тонкою тканиною.

— В метро вона хотіла… — раптом глухо, з уїдливою іронією заговорив він, розвертаючись до неї всім тілом. — Ти б поїхала в напівпрозорій блузці, яка прилипла до тіла, щоб кожен зустрічний витріщався на те, що належить… що не для їхніх очей?! Ти справді настільки дурна, чи просто любиш випробовувати моє терпіння на міцність? Що, хотіла, аби тебе пошкодували? Чи, може, у нас на кухні французького шарму не вистачило? Розалін б оцінила твою «сміливу» втечу з кабінету!

Лара аж задихнулася від обурення. Шпилька про його «троюрідну сестру з Франції» влучила в ціль, обпікаючи сильніше за окріп. Сором за власні безглузді ревнощі миттєво трансформувався в чисту, отруйну агресію. Вона вчепилася пальцями в шкіряний край сидіння так, що побіліли нігті, й уїдливо виплюнула йому в обличчя:

— Про Розалін згадав?! Ну звісно! Знаєш що, Діне? Твоє особисте життя — це взагаば взагалі не моя справа! Роби що хочеш із дівчатами, які пачками вішаються на тебе. Нам усім уже тошно дивитися, як наш «містер брутальність» власноруч заварює лате з пінкою у вигляді сердечка для кожної другої клієнтки й підморгує їм заради щедрих чайових! І взагалі, краще б ти звернув свою дорогоцінну увагу на Вінні, з якою так весело фліртував на тому тижні, і прискіпувався до її вигляду! Чому б тобі не повчити життю її, замість того, щоб контролювати, як на мене дивитимуться в метро?! Іди до них і там виставляй свои дурні правила!