Все почалося з того, що я хотіла купити блокнот. Гарний. З ведмедиком і мотиваційним написом: «Ти зможеш, навіть якщо ні».
Я відкрила свою коробочку з готівкою, подивилась на хомʼяка, якого я малювала у графіку накопичень, і… мінус.
— Гриша! Нас пограбували!
— Так, це було підло і під носом. І знаєш хто? Ти.
— Я?? Я ж нічого не купувала. Ну… майже. Ну, крім какао… пару раз. І булочки. І ще…
— Саме так. Вітаю, Марто. Ти відкрила для себе невидимі витрати. Вони тихі, скромні, але смертельно ефективні. Як комар у спальному мішку.
Я взяла блокнот (старий, не той гарний з ведмедиком) і записала:
“Залишок: менше, ніж очікувалось. Причина: підозріла їдальня + какао-паузи + автомат біля школи.”
Гриша вигукнув:
— Настав час провести… АУДИТ!
— Це боляче?
— Тільки для самоповаги. Але потім буде легше. Записуй усе, що витрачала за останній тиждень.
Я чесно згадувала. І писала:
— Ну от, — сказав Гриша, дивлячись на список. — Дрібнички, дрібнички… А разом — мінус майже 70 гривень. За тиждень!
— Але я ж не купувала нічого великого!
— Ось тому вони невидимі. Тому що маскуються під «ну, це ж копійки». Але копійка до копійки — і вуаля, бюджет тане, як морозиво у шкарпетці.
Я задумалась.
А потім почала:
— Ти не уявляєш, наскільки ти виросла, — зітхнув Гриша, — ще трохи — і мені дадуть медаль «За успішне виховання гаманця».
— А ще трохи — і я сама тебе навчатиму.
— Воу-воу, повільніше, фінансова піонерко.
Я зробила нову сторінку в своєму блокноті і написала великими літерами:
«Маленькі витрати — теж витрати.
Булочки — підступні.
Гроші люблять, коли їх рахують».
#1746 в Різне
#358 в Дитяча література
#628 в Гумор
фінансова грамотність для дітей, дружба та пригоди, гумор іронія
Відредаговано: 28.05.2025