Гриб Григорій і Таро з Моху

23: Білі плями в небі

Все почалось з вечора, який мав бути звичайним.
Григорій заварив собі чай — новий, з лавандою та крихтою ванільної кори (так, гурман той ще).
Мар’яна вмостилась поряд, грілась на моху, читала нову книгу "Як зрозуміти себе, якщо ти миша".

І тут…
небо.
НЕ ТАКЕ.

Замість звичних зірок — порожні місця.
Білі плями. Як стерті малюнки.

— Гриша… — прошепотіла Мар’яна. — А де зірки?

Він підняв голову.
І відчув... холодок по капелюху.

“Коли зникає зірка — це не Всесвіт згасає. Це в когось... згасає мрія.”

Шепіт Кореня відгукнувся в серці.

Григорій схопив колоду. Витяг карту.
Випала “ПАМ’ЯТЬ” —
карта, яка говорить не про майбутнє, а про те, що було забуте.

— Це не просто ніч. Хтось із лісу… почав здаватися.

— Як це? — пискнула Мар’яна.

— Зірки зникають, коли хтось у глибині каже собі: “Я більше не мрію.”

Григорій встав. Взяв свій чай — символ тепла, не передбачення.
І пішов... у центр галявини.

— Всім, хто чує! — вигукнув він.
— Ви бачите біле небо? Це не страхіття. Це… дзеркало.

Звірі почали сходитися.

— Якщо хтось із вас вирішив, що більше не мріє —
не бійтеся визнати це.
Бо мрія — не слабкість. Втрачати її — не ганьба.
Ганьба — не намагатись повернути.

І тут…
з натовпу вийшла молода білка.
Очі — втомлені. Серце — на долоні.

— Я… хотіла стати співачкою.
Але всі сміялися. Казали, що білка не може співати.

— І ти відмовилась? — лагідно спитав Григорій.

— Вчора сказала собі: “Все. Хай буде тиша.”

Він підняв лапку.

— ОТ ВОНА — БІЛА ПЛЯМА.

І, під загальний подих, дістав карту "ВІДРОДЖЕННЯ".
Поклав перед нею.

— Тягни.

Вона тягне — і випадає “ГОЛОС”.
Карточка, яка світиться ніжно, як ранкова роса.

— Це знак. — сказав Григорій.
— Перш ніж інші повірять — ти сама повинна знову почути свій голос.

І тут… на небі, одна зі зниклих зірок спалахнула.
Одна. Але яскраво.

Білка… заплакала.
І тихенько заспівала. Голосно для себе — поки що. Але перший крок зроблено.

Григорій сів, витяг нову карту:

"НЕБО В СОБІ."
На звороті написано:

"Твій внутрішній Всесвіт світить так само, як зірки над головою.
Гаси його — і небо потьмяніє.
Запалюй — і навіть у найтемнішу ніч знайдеться світло."

І цієї ночі ще кілька зірок повернулись.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше