5: Карти зникають!

Ранок починався як звично. Григорій підвівся, потягнувся, трохи зловив дзен, трохи — комара, який знову щось жужжав про “енергетичний борг”, і попрямував до столу, де мала лежати ЙОГО колода.
Мала. Але не лежала.

— Так… не панікуй, не панікуй… — бурмотів він, зиркаючи під скатертиною, у чайнику, навіть у старій шкарпетці з чакрою удачі.

Нічого.

Колоди не було.

Ні "Дурня", ні "Смерті", навіть "Тузу Кубків", який завжди вивалювався першим, як нетвереза білка з горіха — й того не було.

Пропали. Всі.

— ТИХО! ВСЕСВІТ, ЦЕ ЩО — ЖАРТИ?! — рявкнув Григорій так, що з верхівки дуба злетіла білка й вдарилася хвостом об свою карму.

Мар’яна, мишка, висунулась із хатинки в чайнику:

— А може ти їх сам кудись запхав? Як тоді, коли шукав “Справедливість” і знайшов її у штанях?

— Це був один раз. І та "Справедливість" мені тоді якраз не підходила! — крикнув він, але вже без надії. В очах — страх. У душі — порожнеча. В Таро — відпустка.

На пеньку лежав лише клаптик моху, а на ньому — акуратний надпис, вирізаний ледь не лазером:

“Хто не бачить правди — не вартий інструменту.”

— Ееее… шо за філософія з дупла?? — прошипів Григорій. — Це точно не я писав. Я максимум “прибери за собою” лишаю в записках…

І тут його накрило. Як чаєм з ромашкою прямо в душу.

Це не випадковість. Це — хтось вкрав. І зробив це з ідеєю. З посилом. З меседжем. І, можливо, з підпискою на темну силу.

Першою під підозру потрапила Пліснявка. Бо хто ще в лісі ненавидить інтуїтивну роботу з картами, вірить у “систему” і носить в’язаний капюшон навіть у спеку?

— Вона... повернулась. І вона хоче більше, — прошепотів Григорій, втикаючи погляд у порожнє місце, де ще вчора “Імператриця” лежала на “Тузі Жезлів”, і все було так красиво, що аж карта “Закохані” світлішала сама по собі.

Мар’яна зітхнула.

— І шо тепер?
— Тепер, мишо, ми підемо… до моху. До того, звідки все почалося. Бо якщо вона взяла мої карти — вона буде їх використовувати. Але не так, як треба.

Григорій закутався в свій старий шаманський плащ, витер капелюха серветкою з “енергетичним очищенням” і зробив крок назустріч долі.

А доля в цей момент чхала в кущах і готувала сюрприз у вигляді Бобра Сатурна з планом дій.