41
Коля застав іменинників у кімнаті: Лєра сиділа за столом перед дзеркальцем і заплітала два колоски, а Влад, розвалившись на ліжку Ані, дивився в телефон. Певно, і ночував тут, поки є можливість.
Спочатку Коля привітав Лєру. Ховаючи руки за спиною, покликав її до себе. Потім дістав величезний букет лілій і подарував їй, нашіптуючи всякі побажання, від яких у нього язик заплітався. І коли здавалося, було сказано все, додав:
- Щастя тобі, Лєрко, і нормального хлопця.
- Це він свою кандидатуру пропонує, - встряв Влад.
Лєра, не звертаючи уваги на його слова, міцно обійняла друга і побігла шукати вазу.
Тоді Коля повернувся до Влада.
- Дорогий друже, у цей знаменний день хотілося б побажати тобі мізків, терпіння і самоконтролю. З днюхою, чуваче.
Влад сповз із ліжка, потиснув йому руку і по-дружньому обійняв.
- Дякую, терпіння мені точно не вистачає.
Один одному хлопці зазвичай нічого не дарували, і зараз той випадок. Але застілля і випивку оплачували навпіл, чого вже достатньо.
Коля присів навпроти Лєри, яка встигла поставити букет у вазу на підвіконні та повернутися на своє місце. Вона підсунула дзеркало ближче і продовжила заплітати волосся, щоразу важко зітхаючи, коли щось не виходило. Дівчина виглядала надто нервовою і сумною для такого свята, раз у раз заглядала в телефон, і розчаровано поверталася до зачіски.
Влад поводився так само і смикався при кожному сповіщенні, немов чекав чогось. Так і було. Тільки чекали вони привітань зовсім від різних людей. Коля починав здогадуватися, в чому справа.
- А де Аня? - запитав він. - Вона повернеться?
- Так, - кивнула Лєра. - Скоро має приїхати.
- І що там?
У відповідь на це вона знайшла фотографію Ані з Андрієм і показала йому. Влад, який лежав на ліжку, піднявся, щоб розглянути ближче. Скривилися обидва, дивлячись, як широко посміхається Андрій, стискаючи її в обіймах.
- Навіщо вона з ним спілкується? Я думав, вони вже з усім покінчили, - не вгамовувався Коля. - До речі, Владос, що там у нього за фотки були, через які ти на нього накинувся?
- Облиш, - Влад махнув рукою і сів назад.
Усі запитання відійшли на задній план, бо двері відчинилися і в кімнату зайшла Аня. Вся увага тепер була звернена тільки до неї. Виглядала вона трохи незвично: накручене волосся, більше макіяжу, що робило її обличчя ляльковим, коротка сукня, зверху шкіряна куртка, а на ногах черевики на високих підборах.
- Привіт, - усміхнулася вона.
Першим відреагував Коля:
- Маєш неймовірний вигляд.
- Дякую.
До неї підскочила Лєра і кинулася обіймати. За ці кілька днів вони встигли скучити, до того ж не терпілося обговорити останні новини. Аня простягнула їй подарунковий пакет і почала бажати довгий список найважливіших речей. Якийсь час вони перешіптувалися, зовсім забувши про присутність хлопців.
Тільки коли Влад встав із ліжка, Аня глянула на нього.
- З дн, - з кам'яним обличчям вона поплескала його по плечу і попрямувала до свого ліжка.
- Угу, щиро, - промовив він і сів за стіл.
Скинувши рюкзак і куртку, Аня повернулася до інших.
- Які плани на сьогодні?
- Напитися, - задоволено сказав Коля.
- Давайте. Мені б зараз не завадило.
- Що ж ти з колишнім не забухала? - знущався Влад. - Така прекрасна компанія.
- Не заперечую, компанія краще, ніж з тобою, - посміхнулася Аня, знаючи, як сильно зачіпає його. - Але...
- Так, - зітхнула Лєра, втомлено піднявши руки. - Давайте сьогодні обійдемося без сварок.
- Авжеж, - погодився Влад і показав Ані під столом середній палець.
Побачивши це, вона не змогла стриматися і відповіла тим самим, варто було Лєрі на секунду відвернутися.
42
Четверо друзів зібралися о десятій вечора за круглим столом. Це ідеальний час, щоб піти в запій, до того ж не тільки для них, а й для всіх студентів, які святкували кожну п'ятницю.
Вони накупили піци й спиртного: пляшку шампанського, за яку ніхто не згадав, і дві пляшки коньяку. Перший час юнаки розбавляли його колою і закушували, але коли все закінчилося, а коньяк залишився, потреба перебивати його пекучий смак зникла. Алкоголь остаточно вдарив у голову, і вже неважливо, що пити.
Покінчивши з однією пляшкою, вони вирішили відпочити та подивитися фільм, але забули про нього через п'ять хвилин.
Телефон Влада, залишений на ліжку сестри, різко завібрував, чим привернув його увагу. Він підскочив з-за столу і кинувся до джерела звуку. Ліг животом на ліжку й глянув у дисплей. На нього підписалася Кіра і навіть написала коротке привітання. Від неї це було несподівано - невідомо, як вона дізналася, адже в інстаграмі цієї інформації немає, і на Лєру вона не підписана.
#102 в Детектив/Трилер
#58 в Детектив
#120 в Молодіжна проза
#21 в Підліткова проза
від ненависті до кохання, любовний трикутник, студенти і розслідування
Відредаговано: 18.11.2024