Ігри долі

Розділ 74: Недовіра

 

Евсун залишилася стояти на місці, відчуваючи, як її очі наповнюються сльозами. Вона не могла зрозуміти, чому він так відреагував.

Емір не повернувся за  цілу ніч.

Ранок.

Евсун прокинулася у поганому настрої. Всередині все кипіло. Їй потрібно було на когось зігнати злість.

Вона вийшла на кухню, де Ніса саме складала посуд.

– Забирайся! Йди геть! Щоб я більше тебе тут не бачила! – різко сказала вона.

Ніса ошелешено дивилася на неї.

– Але пані Евсун…

– Я сказала – йди!

Ніса стиснула губи, глибоко вдихнула і мовчки покинула будинок.

Минуло більше години. Евсун трохи заспокоїлася, коли почула, як Омер проснувся.

Вона підійшла до нього й принесла сніданок.

– Тітко Евсун, а де Ніса? – запитав хлопчик, поглядаючи на неї великими очима.

Всередині неї щось стиснулося.

– Навіщо вона тобі? – різкіше, ніж слід, запитала вона.

– Вона такий смачний омлет готує, – відповів він.

Евсун стиснула зуби.

– Давай, і я тобі приготую.

Омер похитав головою.

– Такий тільки в неї виходив…

Евсун відчула, як її охоплює злість і гіркий смуток. Вона не знала, що більше дратувало її – відсутність Еміра чи думка, що навіть дитина сумує за Нісою.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше