Розділ 7

Пройшло багато тисячоліть з моменту, як людський рід вибрався з під надзору Творця. Люди, на жах іншим ангелам, швидко почали еволюціонувати. Чи можна сказати навіть деградувати.

Через мутацію генів багато старих можливостей людського тіла почали згасати. Але, як казав Адам, навіть це не відняло силу у них. Люди навчилися створювати нове, не звертаючи уваги на природні катаклізми, які після себе залишила Влада. Верховні* гарно працювали над людьми, як над переможцями.

Людська душа стала першою та останньою душею, яку впустили до Нобілісу. Це і стало причиною невдоволення у деяких чистих ангелів, і воно продовжується ще в сучасному часі. 

Коли перший переможець піднявся до Небес. Нобіліс був, мягко кажучи, не готовий до цього. Творець не попередив, що люди зможуть бути на одній планеті, що і вони. Поки Творець був з ними, ніхто не міг висказати своє невдоволення. Часи змінюються. Як тільки Творець безслідно пропав та залишив свого першого сина на троні, чисті ангели одразу використали цю можливість, створивши нові рівні. 

Раніше ніяких рівней не було. Душі людей жили поруч з чистими ангелами, а тепер переможці жили якомога подалі від ангелів. Так створили три, так мовні, ступені:

Перший ступінь був найкращим і найповажнішим. Тут жили Верховні і чисті ангели. Обговорювали важливи справи, як і про сам Нобіліс, так і про Землю, де все ще жили живі. 

Другий ступінь був для переможців, які грали роль для Нобіліса. Наприклад, армія, сім'я Едема і інші великі шишки, які були великі на Землі. На цьому ступені знаходяться тренувальні арени та деякі стратегічно важливі об'єкти і місця для відпочинку. 

Третій ступінь складав з себе океан. В океані знаходилося багато островів. Там жили всі людські душі, які вознеслися за ці тисячоліття людського життя. Єдиним чим виділяється цей ступінь серед чистих янголів — Центральні Ворота. Через ці ворота Верховний Смерті раз у неділю приводив нові душі та передавав їх у руки Верховної Захисту. 

Сьогодні і був день прибуття нових душ. 

Стукіт туфель о мармурову підлогу доносився в коридорі особняку. Верховна Захисту на ходу виправляла свій золотистий німб з папірусом, який був прив'язаний, завдяки ангельским силам, до нього. На папірусі золотими фарбами було намальоване просте око та полотно повністю закривало лице дівчини. 

У ангела було довге каштанове волосся. Воно було повністю вільне та неслухняне. Одіяння ангела це окрема історія. Її сукня наче була частиною тіла. Верхня частина сукні складається з багатьох білих пірїн, але ближче до стегнів матеріал змінювався на золотий шифон, який далі йшов до самого низу. На її оголених плечах була надплічна золота броня та з броні йшов білий плечовий шлейф. У волосся були рідко заплетені невеликі пір'їнки.  

Верховна тримала свої золоті крила складені за спиною, вибираючи ноги за крила. Це був нестандартний вибір для ангела, а особливо для однієї з головних ангелів. Може це був вибір тіла, а може вибір принципів. 

Часу було обмаль. Тому вона навіть не кидала поглядів на малих ангельских створінь, які підкорялися їй. Ангел вже майже не вибігла з маєтку та приготувалася до польоту. За секунду ангел вже набирав висоту. 

В небі, недалеко від неї, летіла група військових з папірусом на лиці. Вони віддали їй честь, а Верховна також привіталася з ними і не збавила швидкості. Коли підвищена платформа закінчилася, був великий обрив. Це і був Третій ступінь. Найнижчий ступінь.    

Ландшафт життя звичайних душ все ще походив на архитектуру Нобілісу, але більш переповнений янголами. Хоч будівлі і створювали нові поверхи, нечисті ангели майже дихали одне одному в шию. Звісно, були ще вільні землі на Третьому ступені, але Верхівка Нобілісу не давала добро на їх заселення. Можливо, через Центральні Ворота, чи через Головний Нобіс. Але всі вже давно зрозуміли справжню причину.

Верховна Захисту знаходилася ще у повітрі. Під нею було одне з найбільших міст Третього рівня, Еліар. Ангели з низу махали їй руками. Вона була єдиною за всю історію Нобілісу Верховною, яка раніше була людиною, і це ускладнювало її життя з роботою. Люди вважали Верховну Захисту за свою Принцесу. Вони не розуміли, що вона не має голосу на зборах людських Верховних, а що казати про збори Нобілісу. 

Посмішка з'явилася під папірусом і ангел знизив висоту, вдало приземлившись на ноги. Вона підправила своє вбрання перед тим, як до неї підбігло багато голів з папірусом. За секунду почався галас, всі задавали різні питання одночасно. 

— Будь ласка, слідуйте за мною, — спокійно повідомила Верховна і почала свій рух. Вона намагалася робити свою ходу граційною, але люди все ще могли впізнати дуже знайомі деталі в ній. 

Хтось питав у Верховної про своїх рідних на Землі, а дехто питав про кращі умови життя тут. Більшість душ прийняли нові закони, як наприклад, носіння папірусів з оком і перетинанням інших Ступенів, не дуже сподобалося. На всі питання, на які вона могла відповісти, відповіла. Було багато агресивних питань, які додали ще більше до її хвилювань. 

Атмосфера в Нобілісу де далі ставала напруженою.   

Через деякий час вони почали виходити за територію городу у поле, де вже виднілися висока стіна і Центральні Ворота, ангели вже почали розходитись по своїм справам. Зрозумівши, що вже на самоті, вона змогла розслабитися і спертися на перше дерево. Очі закрилися, даючи змогу голосам в голові поглинути її. 

Хтось казав про те, які всі тут вперті. Хтось казав про помсту людям, а хтось намагався знайти вихід з ситуації. Верховна вже прийняла ці голоси, але інколи вони все ще зводили з глузду. Вона помасувала віски. Головна біль їй точно гарантована сьогодні. Очі з лінню відчинилися, але одразу прокинулися помітивши групу на горизонті воріт.