Слід було відбігти куди подалі, але, опинившись за дверима, я піддалась раптовому безсиллю і сперлась лопатками об дерев’яну поверхню. Ноги тремтіли, і я дозволила собі сповзти на підлогу. Клята паніка стиснула горло, але я змусила себе проігнорувати її.
Нічого не відбулося. Ну тобто… Відбулося, звісно. Той поцілунок лише підтвердив, що Дмитро уже знайшов місце в моєму серці, притому давно, інакше я б не підпустила його до себе, просто не дозволила б цьому всьому статися.
Але ми не перетнули межу. Не дозволили собі зайвого. Зараз я могла радіти цій маленькій перемозі, інакше зараз пожирала б себе зсередини.
В номері панувала тиша. Вони розмовляють? Миряться? Уява миттю намалювала, як Єлизавета сідає поруч з Дмитром та бере його за руку, а потім шепоче, що вона ніколи не перестане його кохати і мріє, аби вони помирилися і…
– Ти сам у всьому винен! – обурений жіночий вереск прорізав тишу, пробиваючись крізь двері. – Мені не вистачало від тебе уваги! Ці гроші були лише способом змусити тебе бодай іноді дивитись на власну дружину, а не на якихось дівок! Дуже цікаво, що я мала робити, якщо ти ночі проводиш біля ліжка якоїсь Галини!
– Це моя пацієнтка!
– Ну і що, не страшно, можна вилікувати, а потім уже здорову затягнути в ліжко!
Дмитро відповів достатньо тихо, я не розібрала, але й так знала, що він скаже. Галині Степанівні шістдесят сім років, і там був дуже складний випадок, Аверін справді днював і ночував в лікарні, намагаючись витягнути жінку.
– Еммо? Все гаразд?
Я здригнулась і підняла очі на Ірину. Колега непомітно підкралась до мене, а тепер обережно торкалася плеча.
– Так, – швидко кивнула я. – Так, в порядку.
– Чого це ти тут?
– Просто…
– А я сказала, що не дам тобі розлучення! – Єлизаветин крик знову повідомив про її прибуття увесь готель. – Це твоя забаганка, я проти!
Надії на те, що скандал вдасться бодай якось приховати від колег, пішли прахом. Я підвелась, взяла Іру під лікоть і потягнула подалі від дверей.
– Отже, ця руда курка все-таки приїхала? – колега постійно озиралась назад. – Це ж вона так кричить? Дімина дружина?
– Так, вона, так, приїхала, – неохоче озвалась я. – Увірвалась спозаранку в номер, влаштувала сцену. Я не хочу бути її свідком. Дмитро дорослий чоловік, може сам розібратися з проблемою.
– Ні, чекай. Вона вас в ліжку застала?
Чудово. Мені не вистачало тільки, аби плітки поповзли ще швидше, ніж раніше. Це буквально те, про що я мріяла.
– Ні, – заперечно хитнула головою я. – Ми не спали в одному ліжку. Дмитро ж взяв розкладне крісло. Вона приперлась, коли ми ще спали. Окремо, Іро, перш ніж ти щось собі нафантазувала.
– І ти дозволила Дімі мучити спину на розкладачці? Господи, Еммо, всьому тебе треба вчити. Такий красень поруч, взяла б його в оборот. Тим паче, в нього сама бачила яка відбита дружина. Стій-стій-стій, там же щось і про розлучення було? Еммо! Та зваб його і тягни під вінець, як тільки він позбудеться цієї курки, такі чоловіки на дорозі не валяються. А він явно тобі симпатизує.
– Годі. Я не розбиватиму родину.
Іра кинула на мене відверто осудливий погляд.
– Слухай, я б тебе зрозуміла, якби наш Аверін був одружений з нормальною жінкою, і я тобі пропонувала негайно його відбирати. Але ж він збирається розлучитися, хіба ні? Вона про це сама волала. І я чула, як Діма телефоном обговорював щось, здається, шукав адвоката по розлученнях, ще в нашій лікарні. Тоді чом би й ні?
– Ти зараз як та дияволиця, – відмахнулась я, – що намагається підмовити мене починати коїти лихі вчинки. Ні, я так не робитиму, і крапка.
– Здоровоглуздиця я, а не дияволиця, – сердито фиркнула колега. – Треба в першу чергу думати про власне щастя. Одна справа красти чоловіка з сім’ї, а інша – просто відповісти взаємністю, коли він уже майже вільний.
Я відмахнулась від Ірини.
– В нього син.
– Ну то й що?
– Серйозно? Тобі не шкода дитини? Я виросла в неповній сім’ї, у мене була лише мати, і… – я затнулась. – Це було жахливо.
– Ну правильно. Тому що мами бувають лайняні. Але ти не думала, що з такою маман дитина точно щасливою не стане? Між іншим, – Іра легенько штовхнула мене в плече, – ти могла б стати йому шикарною мачухою, не думала про це? Чи ти з тих жінок, які пропонують чоловікові назавжди забути про дитину з попереднього шлюбу?