Мати мого друга,
як Жанна Д'Арк,
тільки замість того, щоб
вигнати англійців з Франції,
вона вигнала його з дому.
Лідер фракції «Багряні роботи»
2089 рік/ В Атлантичному океані була збудована та заселена платформа, через постійні політичні кризи, жителі платформи проголосили незалежність та назвали нову державу Республікою. Республіка була однією з небагатьох країн, що концентрувалася на соцвиплатах, ігноруючи колонізацію, проте зусилля Республіки були недостатніми, щоб покрити потреби населення, тому кількість безробітних та бездомних щодня зростала.
Тим часом вийшло тестування оновлення для гри. Група невідомих повикрадала паролі від рахунків і докази злочинів розробників гри. Невідомі обіцяли виставити докази, якщо дізнаються, що організація звернулася до поліції. Проте невідомі заснували свої фракції всередині гри, що складалися виключно з гравців, що обрали собі расу робота. І невідомі пообіцяли віддати рахунки тим, хто зуміє захопити столицю.
«Мене звуть Луґос після того, як я переїхав та змінив ім’я з Олега. Народився у 2070 в той час, як Республіка вже три роки розширяла соцвиплати та повністю відмовилася від колонізації Юпітера. Розробники гри «Земля в небезпеці» запросили мене взяти участь в тестуванні оновлення, сподіваюся 70 ігрових годин за останній тиждень нічого спільного з цим не мають. Навіщо взагалі робити цю інформацію публічною?
Луґосу пообіцяли доставити обладнання для гри, а після реєстрації зв’язатися з ним.
«Паскудно вказувати свою особисту адресу. Чи долетить дрон на сімдесят другий поверх?» — говорив з собою Луґос.
Вам надійшло нове повідомлення.
Голограма шириною в метр висвітилася з телефону, який Луґос тримав у руках.
Вам зараховано загальнореспубліканську соціальну виплату, хай живе Республіка.
«Це одне з нововведень Республіки. Соцвиплата, що виплачується просто за те, що ти громадянин Республіки. Кажуть, на неї витрачають чверть держбюджету», — говорив з собою Луґос.
Біля вікна помічений дрон доставлення.
Певна річ, Луґос зареєстрував доставлення та всім жильцям у радіусі тридцяти метрів прийшло повідомлення про джерело шуму.
Луґос стояв, надягнувши шолом на голову та контролери на кінцівки. Контролери нагадували екзоскелет покритий чорною тканиною. Запустивши гру «Земля у небезпеці», Луґос стояв у порожній кімнаті, перед очима було меню запуску. Луґос відіслав листа техпідтримці, після чого йому відразу прийшло запрошення у приватну кімнату.
Вам необхідно створити персонажа, щоб зайти у кімнату.
Довго не думаючи, Луґос пропустив налаштування зовнішності та перейшов до меню «Характеристики». Як зазвичай, він проігнорував описи кожної з характеристик та умінь, кожне з яких займало по чверть екрана.
Оберіть унікальну здібність. Через те що ви тестувальник, ви маєте безплатну унікальну здібність — це «Кібернекромант», до речі, вона недоступний іншим гравцям. Ви можете обрати нову унікальну здібність лише кожні 10 рівнів.
«Кібернекромант» дозволяє відроджувати переможених роботів. Відроджені роботи будуть виконувати ваші накази. Клас немає ліміту на кількість підконтрольних маріонеток. Увага, все ще в розробці!
«Та ви знущаєтеся. Унікальних здібностей тут кілька сотень», — скаржився в себе в голові Луґос. Прокрутивши таблицю до букви «М», Луґос втомився переглядати та обрав «Метаморфозу». Як тільки Луґос натиснув «Підтвердити», йому відразу висвітилося вікно з текстом, яке Луґос випадково закрив, не встигши прочитати, а потім ще одне.
Введіть ваш нікнейм.
Луґос швидко надрукував «Сінторас» та, закінчивши створення персонажа, прийняв запрошення до приватної кімнати.
Луґос потрапив у світлу кімнату, в якій не було видно підлоги, а єдині меблі були зроблені зі скла.
— Доброго дня Сінторасе. Дякую за участь в тестуванні… Я розумію, що тактильні відчуття для вас є новинкою, проте, будь ласка, перестаньте стояти на колінах та мацати підлогу, — сказала дівчина в чудернацькому для реального світу одязі.
— Вітаю вас, — сказав Луґос тихим голосом з напруженням від довгого відлюдництва.
— Я розумію, що це дещо зненацька, проте ми б хотіли запросити вас на розширену програму тестування, чи бажаєте ви ознайомитися?
— Звичайно.
«Грати в ігри та мати гроші звучить, як непоганий спосіб провести кілька вечорів», — думав у себе в голові Луґос.
HR щось поклацала у своєму вікні, та на столі з’явився контракт.
— Один з наших партнерів пришле робота-домогосподаря, який буде турбуватися про ваші потреби. Як бачите, пунктом 42.1 вказується, що ми не маємо жодного доступу до них. Ми надаємо такого робота, бо нам будуть потрібні дещо довші ігрові сесії.
«В цьому контракті сімсот сторінок. Хай буде проклята електризація», — сказав собі Луґос.
— Ми вам дамо час ознайомитися з контрактом, поки до вас прибуває робот. Подовжені ігрові сесії важливі для нас, тому ми почекаємо на вашу відповідь, — сказала HR імені якої Луґос все ще не знав.
Пройшло два дні. Контракт Луґос так і не прочитав. Робот прибув та був зареєстрований.
Він їжу готує і продукти купує, і прибирає, і масаж робить, і навіть лікарів викликає кожні пів року, і щотижневі звіти про працездатність робить. І ще робот не дозволить випадково врізатися у стіну хоча, щоб ходити у віртуальній реальності достатньо тупотіти, стоячи на місці