Гравці

   Цього разу перемога точно в кишені! По іншому ніяк. Стільки часу, нервів та грошей витрачено на розробку методу. Мішки під очима, нервозний тремор і постійні запаморочення від тютюново-кавової дієти тільки вершина айсберга. Виглядати у двадцять п'ять на сорок - серйозна жертва. Але це зараз не має значення. Кому цікавий зовнішній вигляд стороннього? Остання близька людина пішла чи то три, чи то чотири місяці тому. Здається, напередодні Різдва. Або Великодня... Проте ніхто не заважав писати код. І ось результат: тести методу перевершили всі очікування.

***

   Гра наближалася до завершення. Звичайно, висновки робити рано, до кінця всіх матчів ще двадцять хвилин. Але випадковості виключено. Ставка така висока що, зірвавши куш можна починати нове життя і знявшись з "мілини", вирушати у "велике плавання". - "І Алінка, напевно, тут же прибіжить назад. Що з неї візьмеш? В сімнадцять в багатьох ще вітер у голові."

   Проковтнувши залишки кави, Гравець поставив брудну чашку на стіл. З-під лаку, який здувся, з'явилися спочатку вуса, а через мить, оцінивши обстановку, кілька тарганів юркнули в новий притулок, сховавшись під переповненою попільничкою.

***

   Батьки з ранку зробили Олегу сюрприз, залишивши на тумбочці конверт із запискою: "Синку, ми тебе дуже любимо і вітаємо з вступом у доросле життя. Бажаємо міцного здоров'я і величезного взаємного кохання. У правій кишені куртки частина подарунка, решта за вікном. Нас терміново викликали до Женеви по роботі. Ми полетіли нічним рейсом. За тиждень повернемось і відсвяткуємо твоє повноліття всією родиною. А поки поклич друзів. Цілуємо мама і тато."

   Подарунок зреагував на натискання кнопки брелока звуковим сигналом та привітним блиманням. Білий BMW X6. Красень.

***

   Вечірка йшла повним ходом. Свято вдалося на славу. Прийшли привітати шкільні друзі та майбутні одногрупники, з якими разом ходили на підготовчі курси, а потім складали вступні іспити.

+++

   Прокинувся Олег післяобід. Поруч лежала Аліна Бєлова з гімназії. Вона теж вступила до його факультету, але на іншу кафедру. Мила привітна дівчина. Вона ще з першого дня курсів сподобалася йому, але ходила за ручку з якимось хмирем. Встрягати в їхні стосунки не хотілося. А тепер сама доля звела їх разом.

   - Мрії збуваються.

   Незважаючи на те, що ця фраза пролунала майже пошепки, Аліна розплющила очі і посміхнулася, солодко потягуючись.

   - Доброго ранку, котик, - промуркотіла вона.

   - Скоріше добрий вечір, - усміхнувся Олег.

   - Як твоя ставка? Виграв мільйон?

   - Звичайно! Ось він поряд зі мною, - Олег обійняв за струнку талію Аліну і поцілував спочатку руку, потім шию і занурився обличчям у пишні локони волосся. Дівчина зрозуміла його натяк і модна футболка Олега миттю полетіла на підлогу.

   Коли Аліна, грайливо хитаючи стегнами, пішла в душ, Олег провів її закоханим поглядом і знесилено опустив голову на подушку. Він насолоджувався солодкою знемогою, що розлилась по всьому тілу і раптом згадав про вечірні ставки.

   Насилу згадавши пароль, від створеного нашвидкуруч облікового запису в букмекерській конторі, Олег присвиснув. Зіграли всі дев'ять ставок, які він учора навмання зробив. Сумарний коефіцієнт 1:27.

  - От Славік гад! Ладив весь вечір вчора: "Дурням щастить, давай перевіримо..." Краще б я ту сотню баксів прогуляв, ніж тепер стьоб його терпіти.

***

   Останні хвилини й Гравець дізнається суму свого виграшу. Остання порція кави з немитої чашки обпекла губи та язик. Остання сигарета другої за вечір пачки ніяк не прикурювалася через тремтіння в руках. Але що ж це? Не може бути! Жодна ставка не зіграла. На останніх хвилинах, наче якась зла сила, повернула хід усіх ігор. Тридцять три фатальних випадковості. Безглузді голи. Божевільні рішення суддів. А в Австралії взагалі якась чортівня: сніг пішов. Метод не спрацював. Десь прорахунок... Холодний піт виступив і на лобі і на спині. Що ж тепер? Сума величезної ставки – кредит. Під заставу квартири...

***

   - Тобі не набридло знущатися над людьми, Карле? - поцікавився миловидний молодий парубок бережно складаючи крила за широкою спиною.

   - Чому одразу знущатися? Кожен отримує те що заслуговує.

   - І які такі заслуги цього Олега? І чим так завинив той жалюгідний ігроман, якого ти залишив жебраком?

   - Ти маєш рацію, у Олега заслуг небагато. Поки що він просто добрий хлопець. а Аліна, незважаючи на важке дитинство з поганою компанією не зв'язалася, матір до останнього доглядала, в інститут вступила на загальних підставах. Зауваж, я ні разу їй не допоміг, до тепер. Не було потреби. Спостерігав, як вона впорається самостійно. Розумниця дівчина. Вони з Олегом чудова пара.

   - Ти так і не відповів щодо гравця.

   - Він геній. Але дурень. Не  там свій талант застосувати намагається. Дай я йому виграти – все. У соціальному сенсі світ би його втратив. І я б був в тому винен, щонайменше наполовину. А так він має вибір. Я йому "нобелівку" припас. Якщо дурниць не наробить.

   - Ох і витівник же ти, Карле...

+++

   Аліна з Олегом йшли вздовж алеї цвинтаря. Діти привезли квіти на могилу її матері. Несподівано погляд дівчини затримався на непримітній іменній табличці що була прибита до кособокого дерев'яного хреста.  Знайоме прізвище та ім'я. Аліна перевела погляд трохи нижче на день смерті. - "Невже на Олега день народження? Точно так і є."

   До могили підійшла жінка в чорній хустині з під якої виднілося сиве волосся. Вона поцілувала верхівку хреста і спробувала його порівняти.  

   Аліна не витримала і підійшла до жінки дізнатись, від чого помер її колишній. Виявилось, що Гравець вистрибнув з вікна. 

   Залишилася "нобелівка" у Карла, чекати на іншого генія.