Іграшка для втіх чи рокова помилка?

Розділ 43

Вечір видався доволі емоційно важким. Після розмови з мамою Лени Настя ніяк не могла заспокоїтися та плакала. Вона виявилася надто емоційно вразливою. Їй було прикро, що доросла жінка відчитала її як школярку та звинуватила в тому, в чому насправді дівчина винна не була. Мені упродовж години прийшлося її заспокоювати, що ми нічого поганого не зробили й сказали матері тільки правду. А це вже її донечка підлаштувала все так, щоб на неї не падала тінь. 

 

Але найбільше проблема полягала не в тому, що вона змогла втекти від покарання та навпаки спрямувати свою маму проти Насті, а те хто був головним ініціатором всього цього руху. Адже зрозуміло було, що Лена не змогла б організувати якусь кімнату сама, бо ні можливостей у неї не було, ні грошей для цього. Все влаштував той бісовий спонсор, який витягнув її зад з плачевної ситуації. А це означало тільки одне - він потрапив під її вплив і готовий був зробити все для неї можливе. І не можливе. Або покохав її настільки, що був готовий зробити такі вчинки. Як тільки я подумала про це, то в мене в серці щось відразу тьохнуло й стало до болю прикро.

 

Чорт, і що він розгледів в цій Олені? Ну вона була симпатична, біс з ним, але симпатичних навколо було багацько, чому світ зійшовся на цій хижій та цинічній бабі? До того ж невже він не дізнався про її минуле життя? Якщо копнути, то там можна знайти й безліч хлопців, і підстави, які вона влаштовувала іншим. Навіщо такому статусному та ідеальному з точки зору соціуму чоловіку потрібна така як Лена? 

 

Коли Настя вже більш-менш заспокоїлася після істерики, яка нахлинула на неї після не справедливих звинувачень, ми вирішили йти спати, бо година вже була пізня, а пари ніхто не скасовував завтра. Тож я взяла ноутбук, щоб глянути новини перед сном та розслабитися після цього важкого, емоційного дня.

 

В мене завжди на ноутбуці було відкрито пару вкладок, якими я часто користувалася, і однією з них була пошта. Побачивши, що прийшло пару повідомлень туди, я перейшла на вкладку та почала перевіряти поштовий ящик.

 

Після перегляду всяких рекламних пропозицій та спаму, я застигла на місці, коли побачила наступне повідомлення, яке йшло по черзі. І воно було відправлено від... спонсора...

 

Я завмерла і не могла натиснути мишкою на це повідомлення, бо розуміла, що там нічого хорошого не могло бути. Та взагалі - якого біса він мені написав? Адже наша остання зустріч на урочистості відразу показала, як він до мене ставиться і що мені потрібно триматися якомога далі від нього. Навіщо писати? Щоб підтвердити це ще раз та тикнути носом, що я не його поля ягода?

 

Взявши стакан з водою з тумбочки та змочивши горло, я змогла втамувати те тремтіння, яке накрило все моє тіло та почати щось робити нарешті. Ну не вкусить же мене ноутбук зараз, якщо я відкрию це повідомлення? Ну реально, доросла дівчина, і боїться такого.

 

Пересиливши себе я все-таки натиснула на це повідомлення і почала вчитуватися в те, що там було написано. Як я і думала - нічого хорошого мене там не чекало...

 

"Дівчинко, як я і писав тобі раніше - мені імпонує, що ти така гостренька на язичок, а тепер виявилося, що можеш вразити й вчинками. Але також я тебе попереджував, що потрібно тримати язичок за зубами, щоб отримати бонус. Пам'ятаєш я тобі це казав? Так ось, твоїм бонусом наразі буде залишитися навчатися в цьому університеті. Адже ти ж хочеш закінчити його і потім без перешкод знайти достойну роботу? Я думаю ти розумна дівчинка і зрозуміла мене. Не потрібно робити дурниць, коли граєш з дорослим дядечком, адже наслідки тобі можуть не сподобатися.

 

Твій кумир А."


 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше