Розділ 21

Що? Про що вона говорить? Про який стиль? І чому, чорт забирай, таке враження, що  вона зараз почне ридати? Якась дивна реакція на моє фото.

- Що? Про що ти? Який стиль? Я ні чорта не розумію. - Не було сил більше здогадуватися про ці її натяки і я вирішила піти як кажуть в лоб.

- Лена. Мені дещо потрібно тобі розказати. Сідай. - І вона посунулася на ліжку, на якому сиділа сама та вказала на місце поруч з собою.

Я була вражена таким настроєм цієї дівчини, адже я знала її тільки з однієї сторони - неврівноважена психопатка, ніяк інакше. А тут неначе зовсім інша людина переді мною. Я навіть для того, щоб впевнитися, що це не сон, взяла та вщипнула себе за руку. Адже саме таким чином перевіряють сон це чи ні?Скрикнувши від болю я тепер на сто відсотків була впевнена, що це реальність. Яка б вона дивна не була в цей момент.

- Що ти робиш? - З подивом подивилася на мене Настя.

- Перевірила чи це точно не сон. Ти зовсім не така як завжди. Неначе зовсім інша людина зараз біля мене сидить. - Я знизала плечима та хотіла звучати якомога дружніше.

Дівчина усміхнулася та відповіла мені:

- А, ну так, Настя погана та Настя монстер. Настя всіх з'їсть. - Промовила саркастично сусідка.

- Ну погодься, що наше знайомство явно не почалося з доброго і продовжилося так само не дуже.

- Ну так. Вибач мені. - Що? Ця дівчина, яка хотіла порвати мене на шматки ще тільки вчора, сьогодні вибачається переді мною? Світ у тебе там все добре? Немає гарячки? - Це просто моя захисна реакція була.

- На що захисна реакція? - В подиві промовила я зіщуливши очі.

- На те, що Лена захоче дружити з тобою, тому що ти гарненька, і ви разом почнете наді мною знущатися та жартувати. - Вимовила дівчина і в цей момент по її щоці потекла сльоза. Вона опустила голову, щоб приховати це. Але я встигла помітити.

- Чому ти плачеш? І чому мені жартувати над тобою? - Я зовсім не розуміла чому я повинна була сміятися з людини, яку я не знала зовсім. Та я якби й знала її добре все одно не жартувала б над нею. Як на мене, знущатися з людини це просто верх цинізму та підлості. Не так виховували мене батьки.

- Лена все б організувала так, щоб показати, яка я жирна та незграбна. Думаєш ти перша хто отримав ось такі почесті? - І вона вказала на телефон, явно кажучи про мою анкету. Невже і вона стала жертвою Олениних гнилих вчинків?

- Вона теж виставила твоє фото в студентському чаті? - Не вірячи власним вухам спитала я в неї.

- Ні. Тоді вона до такого не дійшла. Вона ...вона... - І дівчина не змогла продовжити, тому що почала ридати не стримуючи сліз. Я сиділа в шоку від того, що почула і від того, що побачила. Мій світ перевернувся з ніг на голову. - Вона почепила моє фото на дошці оголошень, де зазвичай вішають розклад занять та найкращих студентів місяця, та підписала його - "Міс Пожирач місяця". А на фото я в процесі поїдання піци та суші. В той вечір вона зробила це фото під приводом, що відправить своїй мамі це фото, щоб заспокоїти її, що у нас є що їсти й ми не голодуємо. А я вжилася в роль, щоб це правдоподібніше виглядало. - Вимовивши останнє слово вона з новою силою почала плакати та тремтіти всім тілом.

Ох, ти ж чорт... Дошка оголошень не краще чим студентська група. Якщо про студентську групу знають ще не всі студенти, то дошка оголошень це місце зборів майже всіх студентів від першого до останнього курсу. Ще й плюс викладачі, які часто теж дивляться де і яка у них пара буде відбуватися.

- Але ж ви дружили з нею? Чи ні? - Як вони могли жити разом в одній кімнаті, якщо сталася така ситуація?

- Я теж так думала. А потім виявилося, що вона дружила зі мною тільки заради того, щоб на моєму фоні мати кращий вигляд і тим самим приваблювати хлопців. Ну а я чисто як манекен. Не красивий манекен, який йшов поруч та підносив нашу красуню до небес.

Хіба можна бути настільки черствою, щоб використовувати людей заради своєї вигоди?

- Так а як ти живеш з нею після всього того, що сталося? Чому не посварилася з нею та не поїхала звідси? - Вимовила я те, що у мене крутилося на язиці.

- Куди я могла поїхати? Я ходила в деканат, щоб попросити іншу кімнату для проживання, а мені сказали, що або я живу там де живу, або сама знаходжу собі житло. Місць вільних немає, а бюджет маленький. А за що я буду винаймати житло, якщо стипендії у мене немає наразі? Точніше вона була. Але після того випадку я не змогла взяти себе в руки та нормально здати сесію. Ледве не вилетіла з університету заледве перекривши сесію на одні трійки.

- Ну а чому вона це зробила? Ти питала її про це?

 Адже повинен був бути привід для такого вчинку?

- Так. Питала. Вона сказала, що її змусив це зробити старшокурсник, з яким вона хотіла мати відносини. Він сказав їй зробити якийсь "дорослий" вчинок, щоб він зрозумів, що вона не дурна малолітка. Ну от вона і зробила...

Що? Що я тільки що почула? Облити лайном людину через хлопця, який просто сказав зробити якусь дурню? Просто взяти та закопати людину та її почуття заживо, щоб отримати вигоду для себе?

У мене просто в голові не вкладалося все це.

У мене виникла певна думка в голові і я відразу її втілила в реальність - я обійняла Настю, бо зрозуміла, як їй було боляче зараз все це згадувати та переживати ці емоції знову. По ній було видно як зсередини душу вивертало.

- Я просто в шоку від того, наскільки людина може бути черства та нахабна. - Я висловила те, що у мене було на думці. Можливо це хоч трішки підбадьорить її.

- Вона ще та стерва. Вибачилася переді мною потім і сказала, що віддає мені ноутбук, який ми купували разом, щоб хоч трохи згладити ситуацію. Кусок металу за те, що осоромила мене на весь університет. Гарна пропозиція, згідна? - Настя подивилася на мене і я побачила в її погляді всю печаль, яка вирувала в її душі. - Мені нічого не залишилося, як просто продовжити жити з людиною, яка своїм вчинком перетворила моє життя на наступні пару місяців в пекло...