Іграшка для втіх чи рокова помилка?

Розділ 20

Прийшовши в кімнату я просто завалилася на ліжко та почала нестримно ридати. Добре, що не було цієї Насті тут, бо вона б ще насміхатися з мене почала. Адже вона тільки й чекала моменту коли я сяду в калюжу. А Лена зазвичай ніколи не поверталася раніше пізньої ночі після того, як почалося навчання.

 

Мій погляд привернув ноутбук, який було видно з сумки. І я стиснула руки в кулаки від розуміння очевидного. Адже якщо так задуматися, то саме він призвів до тієї плачевної ситуації, яка була зараз. Саме через нього Лена виставила мою анкету і тепер я була головним посміховиськом університету. Це тупо звинувачувати купу металу, але по факту це так і є.

 

Хіба могла я подумати, коли купувала його, що він стане причиною того, що навчання, для якого я і придбала його, стане під великим питанням? Той світ, який був по ту сторону екрану, стане для мене якщо не катастрофою, то величезною проблемою на моєму шляху. Просто ідіотка за комп'ютером, просто намір зробити боляче з боку цієї ідіотки та просто одне фото та пара вульгарних речень зробили мій світ, мій реальний світ просто жахом в якому я зараз перебувала. Жах, який міг для мене тривати ой, як довго.

 

Виходить, що світ інтернету відкривав як безліч можливостей перед людиною, в ту ж чергу при не правильному поводженні або дурних намірах людини світ інтернету може зробити настільки боляче, що фізичний біль буде просто ніщо в порівняні з наслідками не правильного поводження з цифровим світом. Тобто інтернет був бомбою сповільненої дії в руках людини, яка могла натворити як біди, так і захистити світ від зла.За одну ніч і ранок про мене дізналося так багато людей за допомогою світу інтернету, що мені здається за багато років в реальному житті про мене навряд чи б так дізналося багато людей. Але ця слава була дуже принизлива та давила своєю чорною аурою. 

 

Через схлипи та тремтіння у тілі я не помітила як в кімнату хтось зайшов, і тільки коли цей хтось промовив: "Що ти тут розляглася та виєш?", я зрозуміла, що в кімнату запливла моя люб'язна сусідка, та, що Настюха.

 

Ну і якого чорта її принесло? Чому вона не на парах? Я явно не була налаштована знову з нею гаркатися та щось виясняти.

 

- Дай мені спокій. Будь ласка. Не сьогодні... - Тільки й змогла вимовити я, щоб спробувати якось відвести від себе вияснення стосунків наразі.

 

Не знаю, що подіяло на неї, чи мій плачевний стан в якому я перебувала, чи слова, які я промовила, але вона розвернулася та пішла до себе на ліжко.

 

Ще десь пів години пролежавши та проплакавши на ліжку я почула з тієї сторони кімнати слова, які зовсім не очікувала почути:

 

 - Та що сталося у тебе? Чому ти виєш вже пів години та не заспокоюєшся? - Мені почулося чи вона і справді запитала це нормальним тоном та навіть відчулися нотки жалю до мене?

 

- Нащо тобі знати? Щоб в черговий раз познущатися з мене та показати, що я ніхто? Що я дурна малолітка? - Адже для чого їй це знати, якщо не просто, щоб вжалити мене ще раз?

 

- Ні. Я спитала адекватно. Не хочеш - не відповідай. Можливо просто якби ти сказала і виговорилася, то стало  б трохи краще на душі. 

 

 - А невже ти не знаєш? Я думала ти вже давно це знаєш! Це ж твоя подруга наробила. Вона явно тобі показала свої шедеври відразу, як тільки це зробила. - З викликом прокричала я не вірячи в те, що вона ще не бачила моєї ганьби.

 

- Не знаю про що ти кажеш. Яка подруга? - З подивом спитала Настя.

 

- Як це яка? Лена. 

 

- Хочу відкрити тобі секрет - ми з нею не спілкуємося нормальним чином вже понад пів року. Так що нічим вона зі мною не ділиться і я не знаю про що ти говориш. - Вимовила дівчина та відчулися нотки болю, коли вона говорила, що вони з Леною не спілкуюся вже понад пів року.

 

Я вирішила не ходила навколо та показати їй все як є. А що я втрачала? Сьогодні - завтра вона точно про все дізнається. Я думаю, що стану темою для обговорення на найближчі дні так точно.

 

Відкривши телефон та знайшовши групу я показала їй та промовила:

 

- Тобто ти не бачила ось цього? - Та тикнула пальцем у телефон на якому я весело підморгувала в об'єктив камери.

 

Взявши мобільний в руки, Настя переглянула фото та підпис і я помітила, що вона дещо скривилася від того, що побачила там. Ще пару секунд потримавши й розглядаючи фото вона віддала мені його, при тому, що коли вона передавала мобільний і підняла очі до мене, то я помітила сльози, які скупчилися в неї в очах. Що за чортівня? Чому в неї така реакція на цю ганьбу?

 

 Наступна фраза мене взагалі ввела в черговий раз в ступор за цей день:

 

- А вона не зраджує своєму стилю...

***

Запрошую всіх відвідати мою новинку - "Спробуй мене", яка вже є на сайті та готова для ознайомлення)Приємного читання) 

book cover

- Вирішила показати свою зубки, солоденька? - Чоловічий голос змушує мене застигнути на місці всім тілом.

- А що, не звик отримувати відмови? Чекаєш тільки коли дівчина перед тобою розкине ноги на раз-два?

- І ти не відмовишся, повір мені. - самовпевнено лунає від цього індика.

- Ну то спробуй зламати мене. - з викликом кидаю йому ці слова та не відводжу погляду від його холодних очей, які не обіцяють нічого хорошого.

- Ні, маленька, - хижий вищир з'являється на його пельці, - я просто спробую тебе... А далі ти сама будеш благати мене про продовження... 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше