Розділ 13

Наступний навчальний день я ніяк не могла налаштуватися на навчання. Сиділа на парах та чекала поки вони закінчаться, щоб нарешті піти додому(все-таки прийшлося називати ту кімнатку та ліжко в гуртожитку домом, бо таким він для мене являвся наразі) та підготуватися до походу в нічний клуб. Лена обіцяла дати свою палітру з косметикою, щоб я могла підкреслити свої очі та навести трішки контур губ. 

Я не мала якихось сторонніх думок щодо знайомства з хлопцями там, адже знову ж таки розуміла, що там буде алкоголь і напевно ж вони його будуть пити. А я була проти алкоголю. А алкоголь всередині будь-якого хлопця і поготів. Адже це пійло робило людину некерованою та дикуватою в деяких моментах. Я тільки хотіла трішки потанцювати та поспілкуватися з іншими студентами. Нічого більше.

Коли навчальний день добіг до кінця, я швидко помчала в магазин, щоб хоч щось перекусити перед дискотекою, а після знайти якийсь гарний одяг для походу туди.

 - А що це ти на себе натягнула? - Я оторопіла в той момент, коли почала приводити своє волосся до ладу. Це свої ультразвукові якості продемонструвала Лена, яка тільки що зайшла в кімнату і чимчикувала до мене.

- Як це що? Одяг. 

 - Я розумію що не фантики! Але ти збираєшся в магазин по хліб та помідори чи на дискотеку до хлопців?

 - Ну не до хлопців, а на танці. - Відразу озвучила свої найсміливіші бажання на сьогодні.

 - Ну та яка різниця!Ось в цьому та й на танці? - Показала вона рукою на мої лахи.

 Ну а що не так? Я одягнула джинси з дірками як це зараз було модно та білу футболку, яка підходила по стилю до низу. Я звичайно розумію, що явно в такому прикиді не на червону доріжку. Але чим багаті, тим і раді. Не йти ж мені купляти сукню за пару тисяч гривень, щоб піти в клуб потанцювати пару годинок? 

- Знімай це все швидко! - Приказала мені Лени невдоволено скривившись.

 - Як це знімай? А як я піду туди? - Я вирячила очі повні шоку не розуміючи що вона задумала і що це буде відбуватися далі.

Олена пішла до своєї частини шафи та почала щось там шукати. Мої очі та очі Насті, яка в той момент їла щось знову та дивилася чергове шоу чи серіал, витріщилися на те, як з шафи почав летіти різний одяг та падати на тумбочку, ліжка та холодильник. Через пару хвилин наша кімната перетворилася на примірювальну кабінку в магазині - все було закидано одягом.

 - О! Ось вона! Тримай! - З цими словами сусідка простягнула мені якусь червону тканину і я не могла зрозуміти що це таке, поки не розтягнула цей шматок і не зрозуміла що це плаття. Червоне плаття досить провокаційно маленької довжини.

- Я не впевнена... Це ж твоє... - Я тримала цю сукню в руці й не знала що робити далі. Не любила брати чужі речі. Ділитися любила, а от брати інше - ні.

- Ну і що? Ти ж даєш мені ноутбук коли мені потрібно. Ось чому я не можу тобі дати щось своє коли є можливість. Ми ж подруги.

 На цьому слові я почула як фиркнула Настюха але не надала цьому значення. Аж надто добрий у мене був настрій для сварок з нею.

- Ну добре...спробую.

Через п'ять хвилин на мене з дзеркала дивилася дівчина, яку я зовсім не впізнавала - сукня ідеально підкреслила мою упругу дупку, і була така коротка, що було видно мої стрункі ніжки. Як десерт до цього всього ще й виріз, який відкривав поле для фантазій...