Розділ 2

- Хто дозволив тобі, общипана курка, входити сюди та ще й розкидати навколо свої лахи? - Непоганий такий початок знайомства з сусідкою, з якою мені, як мінімум, прийдеться провести найближчі три роки так точно, не знаходите?

Ось і я вважаю, що мені безмежно "пощастило" як мінімум з одною із сусідок, адже таке привітання з порогу кімнати(а саме як тільки вона ввійшла в кімнату відразу відкрила свого вареника) "підняло" мій настрій знайомитися. Але я добра дівчинка, я стерплю, поки що стерплю...

- Привіт!Мені також приємно познайомитися з тобою!Я - Аліна.А щодо моїх речей...Мене відправили саме в цю кімнату. Чи я помилилася і не туди ввійшла? - Впаду на "дурепу", нехай вважає що вона тут "лідер".З п'єдесталу ой, як боляче падати.

- Так, помилилася!Адже це наша кімната з Ленкою. Ти ж напевно перший курс, так?

- Ну, так.

- Так а ми вже другий курс. Вже знаємо що до чого і рік жили тут з Ленкою тільки вдвох.Чому тебе засунули сюди, горе?

- Мені сказали йти саме в цю кімнату, тому що бюджет скорочено і вільних місць не так багато.

- То нам так пощастило, що ти приповзла до нас і тепер будеш завжди тут бігати?

- Ну, напевно... А в чому я винна?

- В тому що заважаєш мені вже.Я любила на цьому дивані, де ти кинула свої манатки, ставити ноутбук, щоб було комфортніше їсти під перегляд якогось кінчика.

Ну те, що вона любить поїсти під якийсь "кінчик", помітно - дівчина явно раза в півтора більше мене. Така може одним ляпасом шийні хребці переламати.І тоді всі знання в цьому універі вилетять під три чорти одним ляпасом цієї чудо сусідки. З тієї ж причини я не лізла на рожен, а вирішила пограти більше не фізичними біцепсами, а тими що в голові. Клепкою можна здолати будь-якого бугая.

- Ну то можна поставити його на крісло чи на сервант. Я ж не винна що так сталося з бюджетом... Я не ухвалюю рішення у вищих органах влади.

- А ти сильно розумна бачу?

- Та ні. Просто не бачу сенсу для сварки з самого початку.

- Ну а я бачу. Які з тебе плюси, що ти тут будеш жити та нам заважати? - Хоч я не бачила ту горезвісну "Ленку" але мені здавалося, що "заважати" я буду більше цій горилі в спідниці.

До речі, хто надягає спідниці з такими ногами - бочками?Я хоч і не експерт у сфері моди, але ну куди ж...До того ж на ній така коротка ця спідниця, що я б не хотіла вчитися з нею в одній групі. Думаю коли цей бугай нахиляється, то та спідниця рветься по швах, вже не кажучи, які види можуть відкритися для навколишніх.

- Ну у мене є деяка їжа від батьків. Там домашня ковбаса та всякі булочки. В мене мама любить готувати й вміє це робити. Спробуєш?

Коли я сказала про ці ласощі, її очі загорілися, начебто ялинка в новорічну ніч і вона почала шукати очима торбу, де це добро могло б знаходитися. Вона не їла пару діб чи звідки таке ненажерство?

- Ну якщо ти думаєш купити місце тут завдяки своїм ковбасам, то ти не вгадала! Але оскільки ти молодша за нас, то давай тягни сюди все. Щоб я тебе не чула навіть.Сиди як миша та не викаблучуйся.

Я навіть не відповіла нічого. Адже тепер я типу "миша". Та і не бачила сенсу щось казати. Початок дня видався на славу, а це я ще не познайомилася з іншою "господинею" цього люкс номеру.

Що ж буде далі мій незвіданий світ, якщо початок мого дорослого плавання почався з образ та кпинів за те, що я просто поклала речі на ліжко та просто знаходилася тут?