Річард та Ніколь швидко спускаються донизу. Довелося скористатися сходами, бо ліфт знову зламався. Їхній син якраз зажимався по кутках з Лорен. Зовсім не хотів її відпускати. Тепер про бездоганну репутацію холдингу можна лише мріяти.
Містер Саліван вже хотів йти до машини, але дружина його зупинила. Вони вирішили все - таки дочекатися на прихід Скотта. Але той навіть не думав їхати з ними до ресторану. Захотів трохи побути з Джейн, Кейт та Лорен. Блондин навіть телефон вимкнув, щоб його не діставали дзвінками.
Ніколь вже набридло його чекати. Річард нервував, бо виростив такого бовдура на свою голову.
— Де він? Знову з тими дівками? — містер Саліван був жорстоким батьком. Владним та вимогливим.
Він завжди вказував своєму сину на помилки. Навіть дрібні деталі в роботі Скотта змушували Річарда втрачати голову від люті. Він не міг спокійно дивитися в очі своїм світським друзям, бо його син зовсім не був схожий на чоловіка в якого є п'ятнадцятирічна дитина.
— Нехай залишається. Поїдемо без нього. — Ніколь ненавиділа кожну дівчину свого сина. Вважала, що краще за Лінду немає нікого. Жінка звикла обирати схожих на себе людей. Освічених. З багатої родини. Для неї фінансове становище було на першому місці. Якісь задрипанки середнього класу місіс Саліван не цікавили.
— Кохана, заспокойся. Раніше треба було думати. Ми самі винні, бо порошинки зі Скотта здували. — Річард витягнув з кишені свого твідового піджака мобільний телефон. Чоловік почав набирати номер свого сина. Яким же було здивування містера Саліван, коли той ідіот Скотт був поза зоною досяжності.
Річард не витримує та піднімається до кабінету сина. Обдивляється кожен куток, але свого сина не знаходить. Чоловік йде далі. Двері в кабінет міс Розерфорд були відчинені. Скотт сидів на столі та цілувався з Кейт. Його батько тихенько увійшов та присів на канапу.
— Яка гидота! Я попереджав, що на робочому місці ніяких амурних справ. — Річард пильно стежить за руками Скотта. Йому було соромно за свого сина. У всіх нормальні діти, а цей якийсь навіжений. Зовсім не працює. Лише на дівок заглядається. Містер Саліван вже втомився покривати всі його романи. Хотілося підійти й дати по тій тупій голові добрячого стусана.
Скотт не одразу помітив свого тата. Він був настільки захоплений Кейт, що не помічав нікого. Та для нього ці красуні були лише розрадою на декілька ночей. Поєднувати свою долю з кимось із них він не планував. Чоловіку вистачало Лінди з її бажаннями, примхами та капризами.
— Тату, я зараз спущуся. Вибач. — Скотт швидко забирає свою руку з плечей Кейт. Він не хотів, щоб мати нервувала, бо ще підскочить знову тиск. Ще один гіпертонічний криз Ніколь точно не переживе.
Чоловік сподівався на розуміння своєї коханки. Русява знала, що в нього суворі батьки. Сама собі підписала смертний вирок.
— Містере Саліван, перепрошую за свою поведінку. Я просто піддалася спокусі. — дівчина усвідомила, що Річард та Ніколь її ненавидять. Їхнє ставлення до Джейн та Лорен було таким самим. Ворожим. Ніби ці три людини були невидимками.
Кейт багато часу приділяла своєму босу, але не забувала про свою роботу. Намагалася випускати нові колекції кожного сезону.
— Міс Розерфорд, я не прихильник романтичних відносин в холдингу. Це неприйнятно. А як же норми моралі? Етика спілкування між керівником та його працівниками? — Річард не збирався читати їй нотації. В двадцять п'ять років вже має бути своя голова на плечах. Важливо думати не емоціями, а розумом.
Містеру Салівану було шкода цієї дівчини. Вона була лише розвагою. Скотт ніколи не одружиться. В нього вже є дружина та син. Іншої невістки Річард не хотів. Він всю душу віддав Джеймсу. Єдиному онуку.
— Тату, не починай. Я розумію, що порушив правила, але це "кохання". Від нього немає ліків.— Скотт почав виправдовуватися. Говорити всіляку маячню. Чоловік дійсно закохався в Кейт. Навіть більше, ніж в Джейн. Йому такі статні та стервозні жінки були не дуже до вподоби. З Лорен Саліван молодший лише тільки починав свою гру. Ще не встиг зрозуміти, що вона за штучка.
— Зайчику, йди. Зустрінемось ввечері. — Кейт навіть не зважала на слова Річарда Салівана. Її босом був Скотт, а не його батько.
Дівчина не розуміла, чому люди з вищого світу такі грубі та пихаті. Вона не мала таких статків, тому й не могла похвалитися новою машиною, будинком чи якоюсь нерухомістю. Не відносилася до кола сім'ї Саліван. Не змогла зрівнятися з друзями батьків Скотта. Але вона була його коханкою. Це багато значить?!
— Синку, що це таке? Я звільню кожну дівку, з якою ти спиш. Зрозумів? — Річард вже не мав сил, щоб з ним сперечатися.
Чоловік вийшов з кабінету Кейт. Не хотів нічого більше слухати. Якби це побачила його дружина, то померла б від серцевого нападу. Він саме збирався спуститися на перший поверх як побачив Ніколь. Вона стояла неподалік. Вона була не в собі.
— Брудна шльондро, я тебе знищу. Безсоромна.— місіс Саліван підходить до Кейт та дає дівчині ляпас. Очі цієї жінки палали від люті. Вона не була готова відпускати свого сина в самостійне плавання. Завжди вважала Скотта своєю власністю. Навіть зараз диктувала як йому власне життя будувати. Зовсім вже збожеволіла.
— Мамо, що ти робиш? Заспокойся. — чоловік взяв зі столу чашку та налив туди води.
Йому не хотілося бачити Кейт в такому стані, бо його батьки вже переходили всі межі. Керували Скоттом, ніби він був їхньою іграшкою.
Блондин запрошує Ніколь та Річарда присісти. Крики місіс Саліван напевно вже чув весь холдинг. Чоловіку якось було незручно перед своїми підлеглими.
— За що ви так мене ненавидите? Я не розумію. — Кейт взяла дзеркальце та подивилася на своє обличчя. Дівчина назавжди запам'ятає цей ляпас. Що тепер скажуть її колеги? Неодмінно пліткуватимуть позаочі. Всі дізнаються про те, що вона коханка Скотта. Русява не хотіла ніяких вибачень. Вона вже сита сімейкою коханого по горло.
#5947 в Любовні романи
#1459 в Короткий любовний роман
#1825 в Сучасна проза
Відредаговано: 28.11.2023