Розділ 2.4 Хто твій дуг?

Розділ 2.4 Хто твій дуг?

Батько Люка вийшов, гримнувши дверима. Звісно, що блондину було незручно перед другом, що він став свідком його розмови з батьком, та й сама розмова була неприємною. Люк добре знав, що є людина, яка лізе зі шкури, аби налаштувати його найрідніших людей проти нього та виставити його пройдисвітом, дурнем, слимаком. Люку набридло доводити протилежне, він просто втомився переконувати та розповідати правду... Він переконався, що правда сама вийде та стане для батьків шокуючим відкриттям, але поки вони сліпі та перебувають у павутині брехні, яку так вправно та старанно плете його названий брат, – щоб йому грець!

– Це що було? – запитав друг Люка, коли батько блондина пішов.

– Вибач, будь ласка, Поле, що тобі довелося стати свідком цієї сварки, – щиро мовив Люк. – Батько давно прийшов?

– Десь за пів години до твого приходу. Розпитував про тебе, – відповів Пол. – Та біс з ним, з тобою що? Що за одяг? Чого в тебе така щаслива пика, наче ти мільйон виграв? Вибач, я став свідком твоєї розмови з батьком, хоч і не можу назвати її приємною, але мене просто спантеличив твій спокійний стан та вогонь в очах.

– Поле, сьогодні просто неймовірний день! – мовив Люк та почав кружляти по кімнаті.

– Агов, Люку, з тобою усе добре? – розцінив по-своєму поведінку друга Пол.

– Знаєш, я закохався, – мовив Люк.

– Дивно це чути, але, якщо судити з твого стану, то діагноз на обличчі – повна, я б сказав: тотальна закоханість по вуха. Хто вона? Точно якась відьма, бо бачити тебе у такому одязі незвично. Ти віддав їй свій одяг? – намагався жартувати Пол.

– Я віддав їй своє серце! – твердо відповів Люк.

– Ну, з тобою точно щось не так. Добре, повірив. Я її знаю? Хто вона?

– Найпрекрасніша дівчина на світі! – відповів Люк.

– Ого! Не знав, що ти такий романтик. Але з одягом що? – не переставав допитуватися друг.

– А це? – поглянув на себе Люк. – Я дуже сподіваюся, що наша команда поповниться новим гравцем. Він завтра має прийти до університету. Принаймні, я на це сподіваюся, – мовив Люк та пішов до ванної кімнати. – Поле, коли наступна зміна? Коли йдемо на роботу?

– Завтра ввечері, – відповів Пол. Хлопець добре знав, що не варто насідати на Люка з розпитуванням, захоче – сам розповість.

Люк близько трьох місяців назад посварився з батьком та пішов з дому. Хоч батько винаймав для нього окрему квартиру, Люк не захотів жити там, вирішив довести батькові, що він може прожити без його грошей. Звісно, що заробляти гроші самостійно було непросто, але тепер блондин знав ціну грошам та справжнім друзям, які зникли з горизонту, коли Люк показав, що у його кишенях немає грошей.

Раніше довкола Люка крутилося повно хлопців та дівчат, які користувалися його добротою та грошима. Люк ніколи не рахував гроші та був готовий заплатити за усіх. Розкішні гулянки, які були за рахунок Люка, припинилися, він відмовився від автівки, яку подарував йому тато, та знищив усі кредитні картки, аби не було спокуси ними скористатися. Люк спостерігав за тим, як змінюється його оточення, як він сам дорослішає. Багато прилипал з почту блондина просто знайшли іншого «друга з товстим гаманцем» та тепер нахвалювали його. Люку було гидко на це дивитися, бо нещодавно такі ж оди співали йому. З друзів, які допомогли та підтримали, були хлопці з команди, на яких він завжди міг розраховувати, та Дан. Люк зовсім змінив ставлення до цього хлопця. Щирість, відкритість, гострий розум та прямота цього хлопця не просто підкуповували Люка, а доводили, що не усі люди однакові.

У блондина було упереджене ставлення до дівчат, але Зої та Мей змушували у такі моменти його мозок вибухати, бо виявляли себе не так, як він звик. Люк звик думати, що гарна зовнішність дається дівчатам тільки для того, аби спокусити, змусити витрачати на них гроші, маніпулювати... А Зої виявилася не тільки привабливою, але й розумною, доброю, співчутливою. Її стосунки з Даном змусили Люка поглянути на дівчину інакше. Невже красуні також мають високі життєві цінності і краса таки врятує світ?

Істерика Мей, емоційна розповідь про минуле, змусили Люка зрозуміти, що він не один, кому болить душа, кого не розуміють, не цінують, не сприймають...

Люк ставився до Дана спочатку дуже вороже. Він вважав, що люди, які мають обмежені можливості, завжди користаються своїм становищем та тиснуть на жалість, маніпулюють... Люк мав такий приклад перед очима. Але Дан, його сила духу, вміння дати відсіч, показали, що  він не те що не має обмежених можливостей, а сам може обмежити кого завгодно, – це змінило думку Люка. У Дана була сила, міць, стержень, тільки він не намагався когось принизити, показати свої переваги, але завжди тримався на рівних та допомагав... Якщо людина допомагає іншим, то як вона може мати обмежені можливості?