Розділ №4

    Коли всі сідали їсти всі майже прийшли в себе після ситуації між Крісом і Джошем. Роберт прихопив з собою пластикову посуду та прибори. Він накидав кашу разом з консервами кожному на тарілку. Всі сиділи мовчки та жували не солену кашу з консервами. Роберт вкинув собі останньому та сів у кутку. 
    Сонце заходило за обрій фарбуючи небо в рожевий колір. Ферма знаходилася на пагорбі тому з неї було видно частину села. Хоча краєвид був чудовий , але напруга в серцях людей зростала змушуючи їхні серця битися в шаленому темпі. Вони знали , що можливо хтось не зустріне наступний схід сонця. Та , вони знали , що ця тварюка скоро вийде з свого лігва та почне нове полювання на когось із них. Коли сонце остаточно зайде за небосхил потрібно сховатися та молитися , щоб їх не знайшли. 
    Люди підготували місце на другому поверсі ферми де є вихід через драбину на вулицю. Коли на вулиці стало остаточно темно , люди залізли на в свою схованку та стали чекати. Сьогодні в ночі ніхто з них не зімкне око, вони всі будуть пильнувати. Одне з вікон на другому поверсі виходило на той самий дім в який минулої ночі тварюка посунула тіло Сари.  Кожен шорох змушував кожного здригнутися від страху. Кожна тінь з вікном наводила паніку. 
    Роберт який сидів біля та спостерігав за домом маніяка. Його очі були вже дуже стомлені , але він тримався , щоб не підвести своїх друзів. Він важко дихав , але намагався не видавати ні звуку. Багато часу він пильно спостерігав за будинком , але нічого не відбувалося. Але тут почулися важкі кроки навколо ферми. Всі перестали дихати. Страх заполонив усе.  Всі повернулися до Роберта , та зі страхом у очах із запитальним поглядом подивилися на нього. 
    Ніхто з людей не наважувався глянути на перший поверх , вони прислухалися до кожного шороху. І тут почулися тяжкі кроки по деревʼяній підлозі , дошки скрипіли під вагою невідомого. Нарешті Ханна наважилася глянути хто там ходить ходить. Поглянувши , вона затулила рот рукою , щебетав не закричати. На першому поверсі стояла та сама тварюка , але замість ножа в її руках була сокира. У приміщені було темно тому не можна було точно роздивитися, що робила та тварюка. За цю хвилину яку Ханна дивилася на нього , цей чортовий маніяк помітив її. Він не швидкими кроками йшов до сходів на другий поверх. Ханна подивилася на інших та поглядом сказала , що він вже близько. Люди обережно піднялися та попрямували до драбини , яка вила на вулицю. Люди почали злазити по драбині, Давид злазив останнім і коли він вже ставав на драбину , він побачив як тварюка вже була на другому поверсі. Вона помітила , як Давид злазив та розвернулася назад до сходів на перший поверх. 
    Коли остання людина спустилася, люди побігли в сторону лісу. Роберт обернувся і не побачив нікого. На його думку тварюка мала бігти за ними , але за ними нікого не було.  Коли вони добігли до входу в ліс , люди зупинилися , щоб перевести подих. Вони вирішили йти в ліс не зважаючи на темряву та небезпеку. Люди трохи відпочили та трохи пришвидшеним кроком пішли в середину хащ. Вони пройшли не в липкий відрізок шляху. Але щось не давало їм заспокоїтися , було таке відчуття , що за ними постійно хтось слідкував. Вони йшли в глибину лісу. Але по переду них показалася велика  тінь. Люди стали на місті, коли побачили , що замість тіні перед ними стоїть та сама тварюка. Ліза  крикнула. 
    — Це пастка. Біжимо назад. 
    Люди швидко розвернулися та побігли назад до села. Ханна обернулася назад та побачила, що тварюка не відстає від них і вже майже догнала їх. Люди вибігли з лісу до села. Вони продовжували бігти , але Ханна яка знову повернулася , щоб подивитися де той маніяк і спіткнулася так само як Сара. Вона намагалася встати , але тварюка підбігла до неї та замахнулася своєю сокирою. Люди повернулися після пронизливого крику і побачили , як сокира пробила череп Ханни. Ще деякий час тіло Ханни стояло на колінах, кров з рани на черепі стікала по її волоссю , шиї та руках а потім вана впала лицем об землю. Люди не зупинилися а продовжили бігти назад до їхнього попереднього місця схованки. А тварюка закинула Ханну на плече та понесла її до себе в лігво.