Гра з неминучим

Пролог

Граючи у життя, ми заведемо знаємо, що пограємо.

На усіх гравців чекає смерть. Кінець, що забирає та знецінює усі досягнення. Проте, чи можливо виграти?

Чи є змога взагалі здобути титул переможця, будучи єдиним грацевцем?

Усе позначається у зрівнянні. А якщо ні за що не можна зачіпитися? Виходить, ти й перший, й останній в одному бою? Ти не рухаєшся, якщо немає об'єкту, відносно якого можна порахувати твій темп. Отже, чи зараховуються досягнення, якщо за ними ніхто не спостерігає?

tuiera

Подобається

#2881 в Сучасна проза

У тексті є: сенс буття, власні роздуми про життя

Відредаговано: 22.06.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись