Розділ 7

Випускний....

Я в чудесній білій сукні з відкритим декольте,кедах і бантиком на волоссі.

Мора вийшла з дому і прямувала до школи,але тут на порозі на неї чекав Джейкоб.

—Це ,що переслідування?—кажу йому я.

Він в ступорі ,дивиться, як на скульптуру.

—Ти....ее...прекрасна.—Вимовляє він—Хотів піти вже разом з тобою,якщо ти не проти.

Він дивиться на мене з голови до ніг і мені стає трішки ніяково.

—Не проти.—кажу я і хапаю його за руку—Йдемо скоріше,поки моя мама не вийшла і не почала нас фотографувати.

Мені весело.Я вже звикла до нього . В мене якісь є до нього почуття ніби як до друга,але це трішки більше.

—Ти ,доречі, також гарно виглядаєш.

На ньому був костюм,як у бізнесмена.Синій. Біла сорочка і також кеди білі.

—Ти готова танцювати зі мною?—питає він.

—Звичайно. Якщо буде потрібно, зможу навіть цілу вічність. Поки ти мені не надокусиш і я тебе не віддам циганам.

Він сміється.Боже ,як я люблю його сміх .

Останніми днями він мені сниться. Як ми цілуємося. Що ми пара,але це всього лиш сон. 

Нарешті ми на танцювальному майданчику. Джейкоб і я починаємо танець,а після того до нас приєднуються наступні пари мої однокласників. Мені подобається як ми танцюємо,а точніше літаємо. Ходимо по хмаринках.

Ось і все ,останній день школи.

Після танцю весь клас Мори і сама Мора пішли в ресторан ,завдяки хорошим батькам в нас є випивка.

За столом всі разом згадували спільні роки навчання смішні історії.Всі вже не тверезі.

Шкода ,що Коннора і Мари немає. Вони в Німеччині на лікуванні.

—А пам'ятаєте ,як ми в дев'ятому класі грали в ,,Правда чи дія"?—запитав Саймон.

Оскільки Джейкоб тільки перейшов у цьому році до нас ,він нахилився до мене (він сидів біля мене) і прошептав на вухо:

—Чи ти знаєш про ,що йде мова?

Це було дуже інтимно,тобто його голос.

Я нахилилася до його вуха і розповіла історію ,як Саймону випало поцілувати нашу вчительку і він її справді поцілував.Тільки всі мали на увазі в щічку ,а він поцілував в губи.

Він засміявся(тобто Джейк),а я вп'ялилася на нього і не могла відірвати очей.

—Давайте знову зіграємо,—запропонував Саймон.

—Давайте,—відповів Джейкоб.

Всі погодилися навіть я.

—Так,почнемо з ...... Ноя. Ной правда чи дія?

—Правда—відповів Ной.

—Ти чистив сьогодні зуби?

—Так.

—Якщо вони будуть ставити такі питання і надалі ,то ми повинні викрасти Саймона і віддати циганам—сказав мені Джейкоб на вухо.

Я засміялася.Дуже голосно. Так,що всі перелякалися.

—Моро,правда чи дія??

—Давайте дію,бо ваші питання на правду дуже тупі.

—Он як. Ну тоді..........Поцілуй Джейкоба,так саме як я цілував вчительку в дев'ятому класі.

Чортттт.

—А нічого більше твій мозок не міг придумати ,Саймоне?

—А ти ,що боїшся.

—Ну ,то поцілуй.

Втрутився Джейкоб.

—Саймоне ,можливо,ти справді придумаєш ,щось цікавіше....

І в цей момент його останніх слів ,я притягнула його до себе і пристрасно поцілувала.

Якби я могла б ,то продовжила цей поцілунок . Я хотіла його цілувати ,ще і ще,але це було не можливим.

—Задоволений,Саймоне?—питаю я його.

—Правда це було не складно?

—Йди в баню ,Саймоне.

Я встала ,забрала свої речі і пішла.

На вулиці вже вечір і було холодно.

—Моро,зачекай.

Я обертаюся і бачу ,що за мною біжить Джейк.

—Ти в порядку?—питає він.

—Так ,я просто вирішила піти додому.....Що ти робиш?

Він накинув на мене свій піджак і тримав мене за плечі.

—Ти вся дрижиш .

—Дякую і вибач ,що поцілувала .Я мусила.Чому всі завжди думають,що я боюся всього,хоча я просто думаю про почуття інших.

—Не знаю. Просто під цією сильною на вигляд дівчиною криється мила і добра душа,просто ти її приховуєш.

Я спіткнулася і Джейкоб мене впіймав .

Бляха,чому завжди у такі гарні та приємні моменти.

Чорт ,схоже я вивихнула ногу.

—З тобою все гаразд?

—Так ,але схоже в мене вивих і...

Він підняв Мору на руки, як наречену.

—Впусти мене ,я впораюся дійти самостійно.

—Я не дозволю тобі покалічитися ,ще більше,бо потім мене найде твоя мама ,а я нагадаю ,що живу в сусідньому будинку і вона мене вб'є.

—Я важка..

—Ти легка як пір'їнка.

—Це не правда.

—Моро,якщо ти будеш стрибати на моїх руках ,то я тебе віднесу циганам.

Сміх.

—Добре.Дякую.

Я зчепилася за його шию і притулилася до його грудей.

 Чому він такий теплий.

Я майже заснула,але побачила,що ми вже на нашій вулиці і намагалася звільнитися від його рук.

—Впусти я можу далі сама.

—Але він мене не слухав і не відпускав.

Він відкрив ліктем вхідні двері.

—Де твоя кімната?

—Впусти.

Я його ущипнула ,але він лише засміявся.

—То куди принцессу нести?

—Ти не можливий.Як я тебе ще не здала циганам? Туди ,наверх і на право.

—Я сам не знаю ,як ти мене терпиш і  чому я ще не в циганів ,а ти не міліонерка.

Він відпустив мене на ліжко і поки я прийшла до тями . 

Джейкоб вже знімав моє взуття.

—Яка нога болить?

—Права.Ауц.Боляче.

—В тебе є вдома щось холодне ,щоб прикласти?

—Не варто.

—Моро,ми завтра їдемо всім гуртом в Карпати і я хочу ,щоб ти це не пропустила.