Розділ 2

Настали остані дні літа.



Сьогодні ,як завжди дівчали вирішили зустрітися. Мора пішла на гойдалки,але зупинилася на місці де стояла. Причина її зупинки були хлопці. Вона їх тут за всі ці канікули  ніколи не бачила.
—Моро,привіт,—вигукнув знайомий голос—це була Аманда.
—Привіт. Хто ці хлопці?—одразу запитала її я.
—Вони живуть тут давно. Всі канікули були на дачі. Зараз прийде Кароліна і ми тебе познайомимо з ними.
Довго чекати не довелося. Хлопці самі вирішили дізнатися хто я така і що тут роблю.
—Привіт.Мене звати Джейкоб,а тебе як?—запитав мене один з хлопців. У нього було чорне волосся та карі очі. Щось вабило до нього. 

— Мене звати Мора. Приємно познайомитись.

—А мене звати Грей,—відповів хлопець з голубими очима і коричневим волоссям.

—Моро,—скрикнула Кароліна підходячи до мене.—Привіт.

—Привіт. Що будемо сьогодні грати??

Кожного дня я з дівчатами грали різні ігри ,дуже часто грали в доганялки.

—А давайте зіграємо разом у щось нове.Наприклад у весілля ,Мора буде нареченою, а нареченим буде..,—задумалася Аманда—Джейкоб.

—Може краще в доганялки.—відповіла я , бо не хотіла ,,виходити заміж" за Джейкоба.

—Ти ,що боїшся?!—відповів до мене Джейк.

—Ні,не боюся. Взагалі,я нічого не боюся,— відповіла йому і вирішила:—Через годину збираємося тут ,мені треба одягтися в біле плаття і знайти собі фату на волосся. Маємо зіграти все так, як в реальному житті.

—Домовилися,—сказав Джейкоб і пішов.

Я була в шоці, тільки зараз зрозуміла,що на мене чекає.

***

Прийшовши додому ,Мора одягла біле плаття  і білі босоніжки.Потім мама заплела їй гарну зачіску,а дівчата принесли вінок з квітів і фати. Мора була самим втіленням нареченої ,тільки у маленькій подобі.Дівчата зірвали букет з польових ромашок.

Вийшовши з дому на Мору чекав Джейкоб . Він був прекрасним втіленням маленького нареченого. На ньому були сині джинси і темна рубашка. Два верхні ґудзики на сорочці були розтібнуті.Волосся була вкладине на лівий бік голови.
Джейк на мене довго оглядав з низу до верху ,але все-таки спромігся зробити мені комплімент.
—Вау.Ти дуже гарна наречена.
—Дякую,а ти прекрасний наречений.
Джейкоб взяв мене під руку і повів до дерева . Там на нас чекав  Грей.
—Сьогодні ваш день. Зараз ви одружитеся і станете сім'єю.Любіть одне одного,—смішно вимовляв Грей—Можете поцілуватися.
Ось цього я не очікувала. Мені всього лише 6 років.
—Я не збираюся його цілувати,—скрикнула Мора.
—Знав,що ти цього не зможеш зробити. Боягузка,—сказав Джейк.
—Нічого я не боюся...— саме в цю мить мої уста сплелися з устами Джейкоба.
Мора відштовхнула Джейка.
—Навіщо ти це зробив?
—Це ж наше весілля,ми мусили поцілуватися,люба.
Після цих слів Мора втекла від всіх з сльозами на очах.

З того часу Мора ніколи не бачила Джейкоба та Грея в дворі.