25

Кіра сиділа за столом у тиші офісу. Вона не шукала виправдань, не дозволяла собі сумнівів. Внутрішня ясність, що виникла після крижаного душу, тепер перетворювалася на холодну рішучість.
Вона відкрила ноутбук, переглянула записи й нотатки, які робила протягом останніх тижнів. Дзвінки Альберта, зустрічі, паузи у його розмовах — все складалося у картину, яку вона ще не могла до кінця прочитати, але вже бачила контури.
Не піднімаючи очей, вона фіксувала кожну деталь. Колеги метушилися навколо, хтось розмовляв, сміявся, хтось втирав документи у стосах. Кіра ж була зовні зайнята, а всередині відчувала, як кожен рух Альберта стає елементом гри.
Він вийшов із кімнати на кілька хвилин, і Кіра помітила шанс. Папка, яку він залишив на столі, притягла її увагу. Вона не думала, що робить щось страшне — просто діяла.
Швидко, але обережно, вона відкрила папку, переглянула документи і сфотографувала те, що могло стати важливою деталлю. Папка повернулася на місце, і ніхто не підозрював нічого.
Вона не знала, що його магічний слідкувач тихо фіксує все, що вона робить. Поки що це була лише гра, і перевага залишалася за нею.
Коли настав вечір, Кіра йшла додому повільно. Місто світилася ліхтарями, але для неї воно було тьмяним і стороннім. Її думки зосереджувалися на плані: куди піти наступним, кого перевірити, які документи знайти.
Холод, що колись був просто емоцією, тепер перетворився на точний, безжальний інструмент. Кіра знала одне: тепер вона не просто спостерігач. Вона — активний гравець у грі, яку самі ж обрали.
І хоча вона ще не вирішила остаточно, чи Альберт прямо причетний до експериментів, її серце твердо вирішило: дізнатися правду — будь-якою ціною.