23

Наступного ранку Кіра прокинулася з тремтінням у руках. Відео з Альбертом і лабораторією ще світилися у пам’яті, холод прокотився по хребту, але тепер замість страху прокинувся рішучий гнів.
Вона сіла за стіл, розгорнула документи і записи ритуалів. Досі вона лише спостерігала, але тепер зрозуміла: пасивність небезпечна.
— Час діяти… — тихо сказала вона сама собі, стискаючи кулаки.
Кіра почала перевіряти всі можливі шляхи, якими могла б отримати більше доказів, не привертаючи уваги. Вона спершу використала магію: ритуал для віддаленого спостереження, як минулого разу. Знову бачила квартиру Альберта, але тепер розуміла, що це не просто спостереження — вона може помічати деталі, які раніше залишалися непомітними.
Через магічний погляд вона зафіксувала: Альберт готує документи, які можуть стосуватися організації, переглядає записи і уважно щось перевіряє. Його рухи точні, спокійні, але з тією самою напругою, яку вона бачила під час сварки.
Її серце стислося: він близький до правди, але вона поки що нічого не знає про його спостереження. Кіра вирішила діяти:
Вона почала фотографувати документи, що випадково потрапляли в поле її магічного погляду.
Складала нотатки, порівнювала часи, імена, підписи.
З кожною сторінкою розуміла, що їхня реальність набагато складніша, ніж вона думала.
Магічний слідкувач Альберта тихо фіксував її рухи. Він бачив, як вона працює, але не підозрював, що Кіра одночасно бачила його дії. Обидва лишалися в невіданні про спостереження іншого, а напруга між ними тільки наростала.
Кінець дня застала Кіру за столом із горою нотаток і фотографій. Вона глибоко вдихнула, розуміючи: тепер пасивність більше не варіант. Вона готова була піти до кінця, щоб дізнатися правду — про організацію, про Альберта, про себе.

І хоч вона ще не вирішила остаточно, чи бере він участь у експериментах, вона знала: наступний крок буде рішучим і безкомпромісним.