Гра в темряві
18
Минуло три місяці від того вечора, коли Альберт запросив Кіру на свято. Сьогодні вона прийшла на день народження Маріка, одного зі спільних знайомих.
Світло свічок і сміх гостей створювали святкову атмосферу. Кіра стояла біля столу, коли Марік підійшов до неї з усмішкою:
— Кіра, приємно, що ти прийшла! І мушу сказати… сьогодні ти виглядаєш чудово.
Комплімент змусив серце Кіри трохи прискорити ритм. Вона скромно кивнула, залишаючись стриманою, але відчула, як Альберт поруч раптом напружився.
— Що це? — подумав він, відчуваючи ревнощі, які раніше не торкалися його так явно.
Він підійшов трохи ближче, його погляд став пильним і захисним. Ревнощі спалахнули, але контрольовано — він не хотів псувати вечір.
— Все гаразд? — тихо спитала Кіра, відчуваючи його напруження.
— Так… — відповів він, ледве помітно стискаючи кулак. — Просто несподівано…
Кіра зрозуміла, що він ревнує, але залишилася спокійною. Вона лише ввічливо посміхнулася Маріку, але всередині вже знала: Альберт дійсно переймається нею, і це не просто формальна опіка — його почуття справжні.
Свято продовжувалося, і Кіра відчула легкий прилив радості: навіть у світі небезпек є моменти, коли серце може битися від почуттів, а не лише від страху.
#1839 в Фентезі
Відредаговано: 08.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
