Гра в темряві

15

Кіра прийшла до офісу трохи раніше і сіла на край дивану. Вона вирішила поставити просте питання, не видаючи себе:
— Учорашній вечір… що це було? — запитала вона обережно.
Альберт підняв на неї погляд, спокійно, ніби це було звичайне питання:
— Моя мама подзвонила і сказала, що зараз зайде в гості, — відповів він. — Вона сватає мене з усіма дівчатами, з якими я спілкуюся, просто мріє, щоб я одружився. І з тобою почала б сватати. Я не хотів тебе в це втягувати.
Кіра кивнула і зробила вигляд, що вірить йому:
— Розумію…
Вона усміхнулася ледве помітно, приховуючи сумніви. Всередині ж вона вже робила власні позначки: кожне слово, кожна пауза, кожен погляд могли виявитися важливими.
Розмова плавно перейшла до дрібниць дня, і Кіра відчула, що зробила важливий крок у розумінні того, що відбувається. Вона могла спостерігати далі, крок за кроком, не видаючи себе.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше