Гра в темряві
6
Кіра заходила до переговорної з паперами в руках. Там уже сидів колега-чоловік, який допомагав їй із проектом.
— Кіра, тут кілька неточностей, хочеш переглянути разом? — спитав він, простягаючи звіт.
Вона кивнула, підійшла і нахилилася над столом, пояснюючи правки. Чоловік слухав уважно, кивнув і похвалив її за уважність.
Альберт стояв у дверях, мовчки спостерігаючи. Він не втручався, не робив жодного зауваження, але стиснув кулак у кишені, відчуваючи, як піднімається ревнощі.
Коли Кіра піднялася й відійшла, Альберт крокнув до неї.
— Можеш надалі обговорювати подібні питання… прямо тут, — сказав він спокійно, киваючи на переговорну. — Так мені легше бути поруч.
Кіра здивовано підняла брови, але погодилася:
— Добре, — коротко відповіла, не питаючи причин.
Альберт кивнув і трохи відступив у коридор, вдихаючи глибоко. Ревнощі ще не проявлялися явно, але вже тихо жили у ньому, готові прокинутися в будь-який момент.
Це був перший раз, коли він делікатно позначив свою присутність у ситуації, що могла викликати ревнощі — тінь, що вже непомітно слідувала за ними обома.
#1428 в Фентезі
Відредаговано: 31.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
