Гра в темряві

5

Кіра сиділа за столом і уважно розбирала фінансову документацію. Колега-чоловік, який допомагав їй із звітами, нахилився над монітором:
— Кіра, дивись, тут помилка у попередньому кварталі, — сказав він, показуючи рядок.
— Так, бачу, — спокійно відповіла Кіра. — Виправимо.
Вона акуратно внесла зміни, не відводячи погляду. Офіс був тихим: лише клавіатури тихо клацали, а прибиральниця непомітно рухалася між рядами столів.
Альберт стояв у тіні дверей і спостерігав за ними. Його кулак трохи стиснувся, коли колега торкався документів, коли його голос привертав увагу Кіри.
Він не сказав жодного слова, не кинув погляду на Кіру — і вона нічого не помічала.
Він просто дивився, стискав кулак під пальто, і відчував, як всередині щось напружується. Щось нове, що він ще не розумів, але що вже починало керувати його емоціями.
Кіра закінчила роботу з документами і повернулася до свого столу. Альберт відступив у коридор і зробив кілька глибоких вдихів, намагаючись заспокоїти серце.
Щось у ньому напружилося, і він ще не розумів, чому це так важливо. Для Кіри цей момент залишався буденним, але між ними вже висів невидимий, тонкий натяг, який ніби сам нагадував про новий порядок у їхніх стосунках.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше