Гра в темряві
4
Місяць минув відтоді, як Кіра почала працювати в офісі Альберта. Вечір опустився на місто, і вони залишили порожній офіс, виходячи на тиху вулицю.
— Ти вже добре освоїлася тут, — сказав він спокійно, майже невимушено. — Чи все в порядку з документами?
— Так, усе нормально, — відповіла Кіра. Вона йшла поруч, спостерігаючи за його рухами, але не відволікалася на зайві емоції.
Вони говорили про роботу, місто, людей, яких Кіра ще не знала. Атмосфера була звичною, майже дружньою, і вечір здавався простим продовженням робочого дня.
Раптом він зупинився, підійшов ближче і несподівано поцілував її. Кіра застигла на мить, але не відштовхнула його — залишалася спокійною й стриманою.
Він відступив на крок, вдивляючись у її обличчя:
— Я… ти мені подобаєшся, — тихо сказав він.
Кіра підняла брови, трохи здивовано, але відповіла спокійно:
— Мені ти теж подобаєшся.
Вони обмінялися поглядами, і вечір уже не був просто прогулянкою після роботи, а став маленьким початком нового етапу. Місто навколо залишалося тихим свідком їхньої зустрічі, а Кіра відчувала дивне тепло, зберігаючи спокій і стриманість.
Цей вечір позначив початок їхніх стосунків, але ролі залишалися тими ж самими — вона була помічницею, він керівником, і нічого не змінилося у формальному порядку.
#1428 в Фентезі
Відредаговано: 31.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
