Гра в одне життя
ІІІ. Реальність без респауну
Але іноді, коли гра ставала надто запеклою, Антона пронизувала думка, гостра, як осколок скла. Якщо він так майстерно керує джойстиком, якщо він так любить цей віртуальний свист куль... то чому він тут, а не Там? На справжньому фронті, де порох не піксельний, а гіркий і справжній.
Від цієї думки його кидало в холодний піт. Бо «Вендетта» була просто звичайною грою, а реальна війна - ні. У грі помилка - це просто привід почати спочатку. На фронті помилка була фінальною крапкою. Там немає кнопки «відновити життя». Там ти не капореджиме, ти просто біологічна одиниця, яка може припинити своє існування через один випадковий шматок металу. І після цієї помилки не буде навіть запаху пороху — залишиться тільки запах лайна, що супроводжує смерть, і запах поминальних пиріжків, які пектиме мати.
Страх перед незворотністю випалював усю його ігрову мужність.
#757 в Сучасна проза
#499 в Детектив/Трилер
#175 в Трилер
Відредаговано: 01.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
