Розділ 10

Батьки Микити розлучилися, коли йому тільки виповнилося два роки.  У хлопця складні стосунки з батьком, бо той постійно їм незадоволений, хоча Нік кращий на курсі, приймає участь в олімпіадах і спортивних змаганнях. Єдине, що парубок зробив проти волі батька, так це після першого семестра перевівся на іншу спеціальність. Замість менеджмента обрав технічну спеціальність. Мати ж навпаки завжди підтримувала сина, але її майже ніколи не було поряд. Марія (Мері) - відома художниця і постійно виставляється в галереях Європи. Тому і було прийняте рішення, що Микита повинен жити в родині батька. Хоча зараз він міг би жити в квартирі матері, але він вже звик і йому  так було зручніше - не треба турбуватись про готовку та чистий одяг. До того ж, він дуже любить молодшу сестру, хоч і рідну лише по батькові. З мачехою і батьком він намагається по можливості уникати спілкування. Перша завжди приймає сторону батька, хоча ніколи не була настроєна проти пасинка.

З Віолетою Микита познайомився на одному з прийомів, що влаштовував батько. Були запрошені колеги і партнери з родинами. Хлопець і дівчина стали частіше спілкуватись, а батьки ж всіляко підтримували ці відносини. Віолетою важко було не захопитись. Яскрава брюнетка, доглянута, завжди стильно одягнена. Не дурненька, з сильним характером, але дуже розпещена, часом зарозуміла, важко іде на компроміси. Перший час вони просто спілкувались, але під тиском рідних вирішили спробувати відносини, тим більше була взаємна симпатія. О, батько нарешті був задоволений. Тим більш до Віолети Томський не був зразковим хлопчиком і не заводив серйозних тривалих стосунків.  А тут і дівчинка з гарної родини, і приємно, і зручно. Але за пару місяців таких відносин Микиті набридло. Ці відносини були зручними, але перестали приносити яскраві емоції. Симпатія так і не переросла в глибокі почуття. Кохання? Микита не знав, що це таке. Не бачив між своїми батьками, тому не вірив. А для того щоб вдовольнити свої фізичні потреби кохання не є обов’язковим. Відносини з Віолетою почали тиснути на нього. Тому дружні стосунки з Мією були наче ковток свіжого повітря. Вона йому подобалась, дуже, і не лише як друг. Хоча він і відганяв ці почуття. Тим більше дівчинка сприймала його лише в цій ролі. Спочатку він злякався своїх почуттів до неї, того потягу, що виник майже відразу, намагався уникати зустрічей. Але в той же час, йому все складніше було бути осторонь. Він боявся втратити її, тому був згоден на будь які умови. Тим більше відносини завжди руйнуються, кохання - це фейк і розпіарена фішка. Дружба ж може тривати вічно, точно довше ніж стосунки. Віолета  розмову про розставання сприйняла нормально, тим більше вона все літо планувала провести на півдні Франції, тому вважала це невеличкою перервою, яка може бути їх стосункам тільки на користь. Відпочинуть один від одного, почнуть сумувати. Так вона і повідомила всім знайомим, що це тимчасово. Микита не став сперечатись. Можливо їй так легше змиритись з їх розставанням. Батько розлютився, коли дізнався таку новину, але потім заспокоївся, вирівши, що це тимчасова примха сина. Дівчина повернеться і вони знову зійдуться. Та останнім часом його почала насторожувати  поведінка сина. Він став більш веселим, мало бував вдома. Якось Сергій Петрович згадав про це за родинною вечерею. Микита ж знов був відсутній. На що його дочка - Катерина, відповіла, що їй здається, що братик закохався.

- Закохався?! - Батько був приголомшений. - Та бути цього не може! Він щойно з Віолетою розійшовся.

- Татусю, ну не турбуйся ти так і не нервуй. Це так, просто думки. А Кит - він хороший, і це ж суперово, якщо він щасливий. А Віолета - просто гарна лялька і все.

- Нічого ти, Кошеня, не тямиш. Віолета - гарна партія для твого брата, і вони звову зійдуться, тільки-но вона повернеться.

Аби ж батько тоді розумів, який неправий по відношенню до сина…

- Не нервуй, коханий, все владнається, от побачиш. - Промовила його дружина і мати Катрусі - Світлана Арнольдівна. Ефектна білявка, молодше чоловіка на десять років, з дуже спокійною вдачею, чим вона начебто врівноважувала їх тандем.

Ані Микита, ні тим більш я, нічого не підозрювали про розмову, що відбулася, а просто проводили разом час і насолоджувалися кожною миттю. Літо було вже в самому розпалі, і ми все частіше вибиралися на пляж, іноді удвох, іноді компанією. Микита навіть пропонував поїхати в будинок батька і провести час біля басейна. Але мені було якось незручно, хоча батьки Микити вдень майже завжди були відсутні і вдома була лише сестричка - Катя. З того, що я чула від Ніка про батька, я зрозуміла, що людина він непроста, і часто буває доволі суворим з сином. Та з молодшою сестрою хлопця залюбки би познайомилась. Микита завжди так тепло про неї відгукується і про маму теж.

Середина літа - час коли навкруги все зелене, голова паморочиться від запахів трав і квітів, та іноді від щастя, хоча про що це я?..Я в коротких джинсових шортах і шовковій майці сиджу на лаві в парку, куйовдячі волосся Микити, який лежить потилицею на моїх колінцях.

- Поїхали до мене. - Несподівано пропонує він. - Батько на конференції в Австрії, мачуха в своєму салоні, вдома має бути Кет, але це не точно.

- Том, тобі не здається це дивним? - Питаю я, дивлячись на нього згори вниз.

- Та ну, припини! Просто покупаємось в басейні, покажу тобі свою кімнату. - Він посміхається, дивлячись на мене. - В тебе купальник з собою? Якщо ні, то у Катрусі точно щось знайдеться на тебе. Чи можеш купатися без нього. - Рухає бровами.

- Та невже?! Він у рюкзаку! - Показиваю йому язика. Тоді він витягує руку і клацає мені по кінчику носа. « Ну що за бешкетник!» Але він наче підозрюючи, що я буду мститися, підіймається і швидко йде до автівки.