8

Ми сиділи за столом, грали в карти та випивали. Хлопці взяли пиво, а ми з Милі вино. Воно й справді було солодким, як хотіла дівчина, що мені теж сподобалося.

Коен зі мною практично не розмовляв. Він досі сердився що я не пішла з ним дивитися на каміння, і це мене дуже дратувало.

-Туз і я переміг!-каже Коен і піднімає руки вгору.

-Не чесно!-кричить Мілі і кидає свої карти на стіл. Я повторюю її рух і беру свій келих, випиваючи трохи вина.

-Може тобі вже вистачить?-Помітивши це гарчить Коен. Я піднімаю одну брову і дістаю з пачки, яку купила вранці, цигарку. Вони тонкі і з капсулою. Нічого не станеться якщо я викурю пачку за цей вікенд.

Підкуривши, я знову беру келих і роблю великий ковток.

-Досить я сказав.-повторює Коен.

Мілі помітивши наростаючий конфлікт, встає з місця.

-Принесу піцу.-каже вона і швидко покидає нас.

Пейтон розвалився на стільці, поставивши на нього одну ногу. Одна рука лежала на спинці, а друга на столі. Він крутив нею свої карти та уважно за нами спостерігав.

Я відчула, як його нога торкнулася моєї, але мене це не заспокоїло, як він планував.

-З якого часу ти почав мені вказувати?-вигукую я Коену і затягуюся. Він подається вперед, поклавши лікті на стіл і переплітає свої пальці на обох руках.

-Я тебе зараз нагодую цими чортовими цигарками.-гарчить хлопець. Я помічаю як Пейтон напружується стискаючи вільну руку у кулак.

-Тільки спробуй мене торкнутися!-Не витримую я.

Цей конфлікт почався не з моєї вини! Якщо його не влаштовує дівчина, яка може чогось боятися, нехай шукає іншу, а не з'їдається на мене і зривається через кожну дрібницю.

Я знову затягуюсь і демонстративно збираюся допити все вино в келиху, але просто не встигаю.

Коен хапає його з моїх рук і виливає весь алкоголь на мою білу футболку. Я ахаю і схоплююся з місця після чого хлопець хапає мене за руку і тягне через весь стіл, забираючи цигарку.

-Мені боляче!-кричу я і помічаю, що Пейтон вже підірвався з місця і схопив Коена за горловину футболки.

-Відпусти її.-гарчить хлопець і моя рука опиняється на свободі. Я притискаю її до грудей, потираючи зап'ястя.-Ще раз доторкнешся до неї, я тебе знищу.-так само гарчить Пейтон і Коен штовхає його в груди.

-Не втручайся, придурок! Я сам зі своєю дівчиною розберуся, ясно?!-переходить на крик блондин.

Мілі стоїть позаду мене з піцою в руках, перелякана і не розуміє, що робити. Як і я…

-Сам розбиратимешся без рук, зрозумів.-гарчить Пейтон.

Коєн переводить на мене погляд і розуміє, що перестарався.

-Чорт, вибач, Леслі.-Винувато каже він.-Я справді дурень.

Він хапається за голову і йде в будинок, зачинивши за собою двері.

-Вгамуй його, бо якщо піду я, я його блять розірву.-гарчить Пейтон до Мілі і та кидає піцу на стіл та біжить за Коеном.

Ми залишаємось з Пейтоном наодинці, по різні боки столу. Він дістає свою цигарку і підкурює, нервово дивлячись на двері.

-Дякую.-пошепки кажу я. Брюнет ніби схаменувся. Піднімає на мене погляд і повільно оминає стіл. За мить він міцно притискає мене до себе, обіймаючи за плечі. Я така мала проти нього, що тону в цих обіймах.

-Я його вб'ю за тебе, чуєш?-шепоче хлопець і видихає мені у волосся дим. Я відчуваю цей запах ментолу і починаю п'яніти. Від таких слів підкошуються ноги і я забуваю, як дихати. Мені хочеться знову залізти під його толстовку і просто сидіти на колінах, щоб ніхто нас не бачив. З ним я почуваюся захищеною...-Я його знищу. Повідриваю йому руки.-продовжує хлопець.

-Це я винна.-шепочу я.-Треба було просто послухати його і конфлікту не було б.

-Це він блять винен.-перериває мене Пейтон.-Якщо його цигарки не влаштовують, нехай нормально навчиться просити, а не чіпає тебе.

-Дякую.-Знову шепочу я і хлопець затягується.

-Ходімо звідси.-каже він і хапає мене за руку.

-Але, Пейтон ... - Починаю я і хочу заперечити, адже це буде дивно піти вдвох.

-Мені похуй, пішли.

Він тягне мене за собою до задньої хвіртки і ми вибираємось як минулої ночі.

І ось ми на лавці. Удвох. Знову...

Хлопець сідає і тягне мене на себе, посадивши поміж своїх ніг. Я відчуваю спиною як його груди здіймаються. Він віддає мені свою цигарку і обіймає мої плечі, притискаючись щокою до моєї щоки.

Це дивне відчуття внизу живота. Воно так п'янить мене. Ще й ця мокра футболка від якої тремтить все тіло, хоч на вулиці і не дуже холодно.

Я затягуюсь і піднімаю цигарку до губ Пейтона. Він також затягується. Таким чином ми по черзі тягнемо і докуривши, я викидаю недопалок.

-Ти трохи заспокоївся?-Запитую я, адже здається я просто злякалася, а Пейтон не на жарт злий.

-Поки ти в моїх обіймах я буду спокійний.-шепоче мені на вухо хлопець, торкаючись мочки губами. Я хихикаю. Хлопець піднімає мою руку, на зап'ясті якої залишився слід від хватки Коена і цілує. - Я не розумію як Коен знайшов тебе раніше. Він коли розповів про тебе я відразу зайшов подивитися твої фотки, тому що не повірив його словам, що ти пряма така крихітка.

Крихітка...

-І як?-Запитала я, бажаючи знати продовження.

-Ти тупо красивіше ніж в інстаграмі.-шепнув хлопець і поцілував мене в шию.-Я заснути не можу, доки твої фотки не перегляну, принцесо.-додає він і по моєму тілу біжать мурашки. Мені ще ніхто не казав нічого подібного...

-Мілі набагато красивіші за мене.-Відповідаю я, опускаючи погляд у підлогу.

-Я тобі вже все про неї сказав.-каже Пейтон і через хвилину я вже сиджу у нього на колінах, насолоджуючись солодким поцілунком.

Здається моє правило у нашій грі спрацювало на сто відсотків.

*****
 

Мої любі, як вам не ця шалена історія? Чекаю ваших зірочок та коментарів🫶🏼 а щоб швидше побачити продовження - підписуйтесь❤️