Розділ 24

МАКСИМ. 
Зараз зі мною відбуваються якісь дивні речі. Де б я не був і щоб не робив, я весь час думаю про Настю. Вона навіть почала снитися мені в ночі. Ця дівчина повністю заполонила мою голову. Напевно, ще ніколи в житті я так не чекав понеділка. Тому що знав, що побачу її. Протягом вихідних я намагався себе якось відволікти - сходив в зал, поїхав в гості до батьків, зустрівся з друзями та навіть прибрав у квартирі. І все це, тільки щоб перебороти бажання, і не подзвонити до неї. Тому що вагомої причини для дзвінка у мене не було. Я напевно сотню раз писав смс і видаляв їх. У мене навіть були думки поїхати до неї додому. Мені не хотілося виставити себе повним ідіотом, тому, я все ж таки опанував себе. Насправді такі почуття були для мене в новинку. Я завжди отримував те що хотів, по суті мені навіть не приходилося сильно старатися дівчата самі робили все за мене.

З Настею все по іншому, вона наче й поруч, але водночас не моя. Я не можу коли захочу просто підійти, обняти, поцілувати. Для цього, завжди потрібна причина і це зводило мене з розуму. Проте в понеділок, я точно знав, що просто так, її в гуртожиток не відпущу. 

Після першої пари я пішов у бібліотеку, мені потрібні були книги для курсової роботи. Взявши все необхідне я вирішив присісти на підвіконні не далеко бібліотеки й переглянути, чи в цих книгах є весь необхідний мені матеріал. Від читання мене відволікати голоси студентів, які сиділи за рогом. Я старався не реагувати на тих, та коли почув знайоме прізвище, почав уважніше прислухатися до розмови. 

З почутого я зрозумів, що зовсім поруч сиділа група Насті. І напевно одна з одногрупниць дівчини, намагалася дізнатися щось, про наші з нею стосунки. Мушу визнати, що Настя поводила себе доволі стримано. Я розумів, що вона не збирається хизуватися та розповідати бодай щось про наші стосунки, чим не аби як мене здивувала. Можу по сперечатись , що була б на її місці будь-яка інша дівчина, про наші стосунки знала б не тільки її група, а і весь університет. 

І навіть коли в їх розмову втрутився якийсь придурок, і почав відверто глузувати з дівчини, натякаючи що вона не ватра мене. Дівчина не повилась на провокацію. Про те, мені страшенно захотілося набити морду цьому му*акові. Та як голова студентської ради, я дозволити собі такого не міг, принаймні в стінах навчального закладу. Це справді було не приємно слухати, а як в цей час почувала себе Настя й представити важко. 

Тому я вирішив піти іншим шляхом, я підійшов і привселюдно поцілував дівчину. Тим самим і вбив два зайці одночасно. Закрив роти тим придуркам, тепер вони точно до неї й кривого слова не скажуть. І зробив те, про що мріяв всі вихідні. Що правда поцілунок був зовсім маленький та не винний, та все ж я й цьому був радий. 
Дівчина звичайно не очікувала такого повороту подій, а її розгублене обличчя було таке миле. Проте, я собою був задоволений. 

Після пар я чекав її на першому поверсі і коли до мене підійшла Настя, я взяв її за руку і направився до виходу. На нас напевно не дивився тільки лінивий. Мені подобалося це відчуття, просто тримати її за руку, іти разом, і навіть не важливо куди.

Та як виявилося, моя витівка дівчині не дуже сподобалася, що неабияк мене здивувало. І що найдивніше, вона ще й вважає, що цей білявий придурок правий. Це мене вже зовсім вивело з себе. Я звичайно розумію, що до цього часу я дійсно не звертав на дівчину жодної уваги. Та що там, скажу навіть більше я навіть не знав про її існування. Просто доля нас раніше не зводила разом. Та варто мені було тоді, біля входу в універ глянути в її зелені очі, я розумів що ще скоро їх не забуду. Я зараз й справді вдячний цій дурній ситуації, що дала змогу познайомитися з нею. І навіть якби Свят не придумав цієї історії з фотографією, я б все одно знайшов можливість пізнати її краще. 

Та коли дівчина заговорила про те, що через деякий час нам прийдеться розстатися. Я зловив себе на думці, що навіть не думав про це. Насправді я й сам не знаю, чим закінчиться ця гра в кохання. Проте, чудово розумію, що відпустити її, я поки що не готовий.

Сьогодні мені захотілося провести з нею час на одиниці. Ми практично завжди були разом тільки на публіці й, так би мовити на показ. А мені хотілося просто спокійно десь посидіти, розслабитися не граючи жодних ролей. Я привів її в мою улюблену кав'ярню, в якій готують дуже смачну каву. Разом із тим, там є багато десертів і шоколаду в меню. А, як відомо дівчина дуже це обожнює. Тому я вирішив, влаштувати так зване наше перше побачення. І можливо дівчина навіть не здогадувалась про це. Та це не важливо, головне бути поруч. Я бачив не розуміння в її очах. Та на щастя, Настя нічого не питала. Що дозволило нам просто розслабитися й спокійно провести час.

І, як на мене вечір пройшов просто неймовірно. Мені було приємно спостерігати за дівчиною, слухати смішні історії з її дитинства, розповідати про себе. Спостерігати як вона смачно їсть морозиво та п'є гарячий шоколад. Вона не старалася справити на мене враження, а просто була собою, такою справжньою, моментами смішною та неймовірно милою. Можливо саме це, мене так підкупило. 

Зранку я встав в хорошому настрої, сьогодні в ночі мені знову снилася Настя. Напевно я забагато про неї думаю. А хоча, я не проти, мені подобається бачити її ще й уві сні.
Я вийшов на двір і сів у свою машину, телефон кинув на сусіднє сидіння. Та не розрахував сили й гаджет полетів на підлогу, я нахилився, щоб підняти його й побачив під кріслом студентський квиток, на ім'я Бондаренко Анастасія. Поглянувши на фото дівчини я мимоволі посміхнулася. Навіть на цьому документі, вона виглядала надзвичайно красивою та дуже милою.

 Ну ось, є ще одна причина побачити дівчину - весело подумав про себе. Я швидко дістав телефон та написав до Насті.Та по дорозі до університету, я потрапив у пробку, де простояв до години часу. І уже практично запізнювався на тренування.