Розділ 1

Я могла жити,як усі діти щасливою разом з батьками

Але клята катастрофа забрала їх життя

2019

-Лі Вансо мені дуже жаль,але твої батьки померли,-сказала Лі Чейонг

-Чому ви не врятували їх? Чому?Чому той клятий грузовик вбив моїх батьків?Чому мій молодший брат і я повинні страждати

Сказала Лі Вансо торкаючись рукою об Чейонг

-Ми з Чан Міном усиновимо та удочеремо тебе з братом,-сказала Лі Чейонг

-Не потрібні мені ви та ваші Чан Мін.Мені та моєму братові потрібні наші тато й мама

Зі сльозами на очах Лі Вансо сіла підлогу та обійнялася руками до ніг 

-Якщо ти не хочеш щоб ми стали твоїми батьками.То ми усиновимо Лі Йона .Йому потрібні.Батьки тато та мама.Він ще маленький щоб жити з сестрою яка впадає в істерику -сказала Чейонг

-Я впадаю?У вас помирали батьки? Як я знаю ваша мати жива та батько.Ви чекаєте двійнят у животі і вони скоро стануть дідусем та бабусею.Тому нащо ми вам?

-Лі Вансо я була хорошою подругою твоєї матері і я хочу допомогти вам,-сказала Чейонг

-Не потрібні нам такі батьки які корчать із себе  хороших старих друзів моїх батьків щоб потім всенький свій негатив та всеье  зло на нас переносити.

-Лі Вансо я хочу допомогти вам...

Сказала Чейонг торкнувшись Лі Вансо рукою по плечу.Лі Вансо поповзла на руках від Чейонг та дісталася до ножа.Потім дівчина ножом обрізала собі пучок волосся .Далі дівчина із сльозами на очах почала говорити:

-Тікай не потрібні нам такі батьки.Тікай якщо не хочеш зустрітися на тому світі із своїми малюками

Сказала Лі Вансо замахавшися ножом на Чейонг .Жінка злякана вийшла на двір та почала звонити в поліцію та говорити ,що в домі на вулиці Цзянь проживає навіжена яка держить силою п'ятирічного хлопчика.Через тридцять хвилин приїхала поліція .Лі Вансо встала з підлоги та підійшла до дверей 

-Відкрийте двері поліція!,-сказав поліцейський 

-Де Ордер на арешт,рошук чогось в моєму будинку?Чого ви прийшли?Покарали злочинця який вбив своїм грузовиком Лі Мена та Чан Сана ?

-Нам поступило повідомлення,що ви держите дитину в рабстві.Відкрийте двері пані Лі Вансо,-сказав поліцейський .

Лі Вансо витерла сльози та відкрила двері.

-Нікого я не держу самі подивіться.

Поліцейські пройшли в дім .Вони подивилися перший поверх та знайшли ніж.

-Чому ніж на підлозі пані Лі Вансо?Ви хотіли вчинити суїцид?,-сказав поліцейський

-Ні я хотіла порізати хліб зробити тостери своєму молодшому брату,а коли я почула звук сигналів поліції ніж із зляку впав

-Не брешіть.,-сказав поліцейський

-Чому я повинна вам брехати?

-Фудзо тут камери .,-сказав другий поліцейський

-Пані Лі Вансо ми можемо глянути камери?,-запитав перший поліцейський

-Вони не працюють

Збрехала дівчина.

-Я працюю чотири роки в поліції і багато раз помічав ,як люди брешуть червоніючи від того ,що люди які ніколи не брехали брешуть зараз.Кі Його візьми записи з камери ,-сказав перший поліцейський.

-Добре,-сказав другий поліцейський

-Пані Лі Вансо скажіть чому ви збрехали ?,-сказав Фудзо 

-Мої батьки померли їх діло ніхто не розслідує.Тому що думають,що це було випадково.Я залишилася одна із своїм молодшим братом.Я не хочу в інтернат . Потрапити в сім'ю яка не моя .Пане поліцейський смерть моїх батьків була не випадковою.

-Пані Лі Вансо знаєте є такий проект "Щасливі за один день" один пан здійснює мрії людей.  Думаю якщо після поліцейського відділку ви підете туди можливо вам допоможуть,-сказав Фудзо доставшт із кармана візитку того проекту і давши дівчині.

-Ви мене арештуєте?

-Так пані Лі Вансо ходімо зі мною у відділок,-сказав Фудзо одягнувши дівчині наручники