Розділ 12. Тінь за спиною

Аргус роздрукував аналіз усіх даних. Верхній листок з результатами по камерам спостереження Яр переглянув та непомітно запхав у стіл, а інші папери поніс до вітальні, де чекала Слава.

Справа її матері обережно лежала на одній стопочці скраю столу, а відчуття було, ніби замість неї вибухівка з таймером, а коли шмальне — невідомо…

Хлопець встиг швидко пробігти очима по тексту, тому відчував, як передчуття неминучості просунуло холодні пазурі під шкіру й вхопилося за нутрощі.

Дівчина нетерпляче вихопила роздруківку з рук Яра і заходилася читати.

Її блакитні очі блищали, як у навіженої, а чоло хмурилося.

— Нічого не розумію… — відірвала погляд Слава від паперу й вп'ялася ним в обличчя Яра.

— Я сфотографував справу твоєї мами вчора, бо хотів перевірити… Не хотів тебе засмучувати наперед, тому завантажив фотографії в програму вночі. ШІ мав винести окремо підозрілі моменти зі звіту. Це вони.

Слава знову глянула на листок. Яр і сам підсунувся ближче, аби теж прочитати ще раз.

Аналіз невідповідностей у справі смерті Марини Воронюк

Загальна інформація:

Дата інциденту: 06.07.2010

Місце: вул. Костянтинівська, 23, кв. 5, Київ

Офіційна версія: смерть унаслідок самогубства

Підозрілі моменти:

– У матеріалах справи зафіксовано суперечності щодо механізму смерті та обставин події.

– Присутні ознаки, які не узгоджуються з офіційною версією.

– Виявлено елементи, що свідчать про можливу зовнішню участь або маніпуляції зі сценою події.

Висновок: На основі проаналізованих даних, офіційна версія викликає сумніви. Рекомендується провести повторне вивчення справи для виключення зовнішнього втручання.

— Ммм… — Слава нервово закусила губу. — То твоя програма каже, що мою маму вбили?

Колючий погляд дівчини вагомо ліг на шкіру обличчя, від чого її немов наждачкою потерли.

— Не вбили, а могли вбити. Знаєш, це різні речі…

Яру і самому було не по собі через ці припущення. Але ж на щось Славі таки надіслали справу матері, тому варто було ретельно її вивчити.

— Могли вбити… — ошелешено прошепотіла дівчина.

Дівчина взяла інший листок. На ньому ШІ коротко й узагальнено виписав деталі справи.

Аналіз поліційного звіту:

Офіційна причина: смерть класифіковано як самогубство.

Мотив: емоційна та фінансова криза.

Проблеми:

– Відсутність додаткових перевірок після закриття справи.

– Ігнорування певних невідповідностей у показах і фізичних доказах.

– Не враховано повністю психологічний стан загиблої.

Висновок: Звіт залишає відкритими питання, які могли б змінити напрям розслідування. Потребує повторного аналізу у світлі нових даних.

Слава дочитала висновки і знову підвела очі.

Яру боляче вкололо в груди її колючим поглядом.Останнім документом був аналіз погрози, яку залишили разом із поліційним звітом. Слава дісталася і до нього.

Підсумок щодо загрози

Рівень загрози: 75%

Стадія: Психологічний вплив і маніпуляція. Основний акцент у записці робиться на психологічний тиск і маніпуляцію емоціями, що свідчить про намір змусити отримувача відчувати себе вразливим і наляканим.

Цікавий момент: Загроза або попередження? Ще один цікавий момент — це природа самої записки. Можливо, це не просто загроза, а попередження. Відправник явно хоче, щоб отримувач зрозумів, що в його житті є небезпека, яка може призвести до серйозних наслідків, якщо він не вживатиме відповідних заходів.

Прогноз: Записка є серйозною загрозою з психологічним впливом, яка навмисно тримає отримувача в стані стресу й страху. Хоча відправник ще не розкритий повністю, ймовірність того, що він має доступ до особистої інформації про отримувача та його родину, є досить високою — 60–70%.

Слава поклала аркуші на стіл, схрестила кінцівки і думала хвилину, а потім підняла голову. Яр очікував на вибух, на істерику чи хоча б на одну видушену сльозинку, але дівчина вкотре здивувала.

— Я хочу морозива! — заявила вона.

— У мене нема… — розгублено розвів руками.

“А як же погрози? А як же справа про самогубство твоєї матері, яка лежить он тутоньки на столі?” — хотілося запитати у неї, але стримався.

— То ходімо купимо!

Дівчина підірвалася з дивана і вже за хвилину стояла з сумочкою біля дверей. Яр мовчки пішов за нею.

Хлопець був роздратований, доки вони не вийшли на вулицю. Він помітив, як жадібно Слава набрала повні легені кисню, ніби в приміщенні задихалася. Він раптом її зрозумів.

Ця дівчина ніколи б не сказала, що стіни тиснуть, а простір довкола повниться гострими кутами з десятків папірців поліційного звіту, які боляче штрикають у груди. Їй простіше вибагливо сказати “хочу”, ніж “потребую”.

Вони зайшли до кавʼярні й поїли морозива, аж доки пальці Слави не припинили посмикуватися, а тоді повернулися до квартири й мовчки розклали увесь поліційний звіт на підлозі, включаючи фотографії, аби було видно кожен листок.

Слава принесла товсту аромосвічку з приємним ароматом жасмину зі своєї квартири й запалила.

— Мене заспокоює запах, — пояснила вона.

А потім вони сиділи на підлозі до вечора, вивчаючи справу.

Яр ретельно все прочитав і перечитав кілька разів, аби нічого не пропустити, і лише потім узявся вивчати фотографії.

Раптом йому як блискавицею у голову шандарахнуло.

— Славцю, поглянь сюди!

Це була єдина фотографія місця злочину з цього ракурсу, бо вона зображувала кімнату й лише трохи було видно тіло молодої повішеної жінки.