КІНЕЦЬ?

    Лаковані чорні туфлі неквапливо цокотіли бруківкою.

    Цок.

У мене на думці лише одне (пісня грала аж занадто повільно)

    Цок.

П'ять грамів коксу, відлечу сама

    Цок.

В країну забуття

    Цок.

У мене в голові думки

    Цок.

Коли цей стан закінчується

    Цок.

Коли я вже не сама

    Цок. (Десь зверху промайнула темна фігура в плащі)

Бо прийде білий вугор

    Цок.

    Постріл в татуйовану спину Магдалени Тайґер розбив всю довіру між нею та Н. Білим. ЇЇ донька була вдома, у ліжку, проте зараз прокинулась і з тривогою роззирнулась, наче відчувши материну смерть. 

Я в дупі, але в мене є вихід

    Чорні лаковані туфлі ступили вісім швидких кроків до тіла Лен Тайґер.

    Цок-цок

Я не вловлю зірок (пісня пришвидшилась)

    Цок-цок

Я лежу як колода

    Цок-цок

Я не вірю

    Цок-цок

В те

    “Що відбувається?” - прошепотіла тихо Цамен сама до себе, коли не побачила вдома майже нікого, лише деяку прислугу. Цамен знала плани батьків, і відсутність їх в маєтку в ці плани не входила. Вона почала телефонувати, але трубки ніхто не брав. Вона відчула щось неладне. На щастя, Цамен раніше підсовувала маячки кожному члену родини і прислузі маєтку Тайґер, тож тепер їй залишилось лише засікти сигнал кожного з них. Батьків маячок не працював. А її матір… судячи з історії пересування, вона чимало часу знаходилась в одному і тому ж місці. Цам зрозуміла, що це означає, і холод відчаю пробудився в ній. Але все одно в її нутрі жевріла надія, бо могло б статися щось з самим маячком, а не з Лен. Та ця надія розвіялась, щойно дівчина прибула на те місце. Лен Тайґер лежала з кулею в серці, кров уже засохла. Цамен була спокійніша, ніж мала б бути дитина в такій ситуації, хоч перед нею й лежав труп її матері. Вона була готова до цього. Бути донькою кримінальних авторитетів  означає бути завжди готовим до таких речей. Проте хвилювання її все ж охопило. Ще було відчуття, наче хтось за нею стежить, але вона ігнорувала його, бо набагато сильнішим за це було хвилювання за те, що буде далі зі всією імперією.

    Імперія Тайґер була чи не найвпливовішою і наймогутнішою злочинною організацією. Вона була заснована в Україні, але пізніше охопила весь світ. Імператрицею була Лен. Саме так. Лен була. А імперія… так, про неї вже теж можна сказати, що вона була. Слідом за імператрицею, напевно, подався й імператор. Цамен вирішила що б там не було знайти вбивцю. Вона перевірила всі камери спостереження, що були поруч з місцем, де знайшла тіло матері. На одній з них вона побачила темний силует, що йшов з місця вбивства якраз після часу смерті Лен. Лиця видно не було, та можна було зрозуміти, що він куди він завертає. Цам пробила всі камери в тому районі в пошуках цього силуету і отримала обличчя. Перевірила всіх партнерів імперії на збіг. Вбивцею виявився так званий Н.Білий. Це була небезпечна людина. Персона з нізвідки, чиє справжнє ім’я не було відомо навіть Тайґерам. Його буде дуже складно знайти, складно і ризиковано. Проте можливо все, якщо добре постаратись, і Цамен це знала. 

    Довгі чорні пасма волосся одне за одним падали в піч, палахкотіли й згорали разом із сумнівами і невизначеністю, залишаючи по собі лиш попіл. Тепер дівчина мала на думці зародок плану, який надалі розвине і втілить в життя.