Глава 1

Невже це сталося? Я тепер дружина Олексія, і мені досі не віриться в це. Всього кілька днів тому ми зіграли весілля, але я досі не могла отямитися. З того часу, як він мені зробив пропозицію, я ніби жила в якомусь неймовірному сні. Льоша буквально носив мене на руках, весь час говорячи слова кохання. А я дуже добре пам'ятаю той час, коли він тільки вчився проявляти свої емоції. Як півтора року тому з'явилася на порозі його квартири з проханням позичити сіль. А тепер я ношу його прізвище, прокидаюся кожного ранку в обіймах коханого чоловіка та провожу з ним стільки вільного часу. Льоша ж отримав справжню родину, про яку стільки мріяв. Для батьків же він став справжнім сином, якого вони полюбили як рідного. І ми почали втілювати мої сни в реальність.

Все було б ідеально, якби не те, що сталося за день після того, як ми поїхали. Матвій покинув Оксану, сказавши, що більше не кохає її. І чесно, для мене це стало справжнім шоком. Коли вона тільки приїхала до Києва, я бачила якусь іскру між ними. Хоч вони й казали, що відверто ненавидять одне одного, і змушені бути поряд на зйомках серіалу "Гри для двох", та я не вірила. Занадто добре знала їх обидвох. А після Буковеля все змінилося, і їх стосунки стали питанням часу. Я бачила, що вони по-справжньому закохалися одне в одного. А я в таких речах не помиляюся. Згодом вони стали парою, і я так була рада за них, хоч і сталося це через напад на Оксану. Подруга тоді здивувалася, але я знала, що всі троє ходили змалечку на бокс, і діяли як злагоджена команда. Та, якщо чесно, мені й самій хотілось добряче вдарити кривдників Оксанки. І от вони були щасливі, але після весілля Матвій прийшов до дівчини, був сам не свій та сказав, що не кохає її. Подруга то повірила, але я ні. Знову ж таки, занадто добре я знала цих двох. Тому, як тільки ми повернемося на Україну, я дізнаюся все. І мені байдуже, якщо Матвій захоче приховати це. Тим паче зі мною ж буде Льоша.

Мало мені було проблемної парочки Дениса та Вероніки, як з'явилися ці. І це ще я не беру до уваги Іру, яка досі не повернулася. Але вона стабільно мені дзвонила, говорячи, що чудово себе почуває, і їй вже набагато легше, тому хоч тут я могла розслабитися. А от з тими двома. Повернувшись з Лондона, Вероніка стала більш спокійно ставитися до присутності Дениса. Але навіть неозброєним оком було зрозуміло, що ці двоє без тями закохані одне в одного. Та гордість не дозволила дівчині пробачити хлопцеві. Я ж її прекрасно розуміла, проте інколи щастя таки важливіше. Тепер мені потрібно придумати щось, аби помирити цих двох. І це буде доволі проблематично. Справ буде купа, але поки я могла насолодитися медовим місяцем зі своїм чоловіком.

Ми були на одному острові, який повністю був у нашому розпорядженні. Великий будинок, прекрасне море та природа — це все що потрібно для ідеальної відпустки. На вулиці похолоднішало, тому я взяла ковдру та вийшла на вулицю. Олексій сидів на терасі, милуючись краєвидом. Я ж обережно накрила його, а він потягнув мене у свої обійми, всадивши на коліна. Повільно поцілувавши, хлопець ніби навмисно розтягував цей момент, зводячи мене з розуму. Ні, ну не можна так вчиняти з власною дружиною.

- Я кохаю тебе. - видихнув він. - Ти не уявляєш наскільки я зараз щасливий. І це все завдяки тобі.

- Ти маєш сказати дякую тому алкоголю, який ми тоді пили з Ірою. І відсутність солі в моєму домі, адже я б не знайшла кращої відмазки. - розсміялась я.

- Рано чи пізно ми б познайомились, адже просто створені одне для одного. - він поцілував мою руку. - Ніколи б не подумав, що з нашої трійці я першим одружуся. Завжди здавалося, що це буде Артем, або Матвія захопить якась його чергова дівчина.

- До речі про нього. - я подивилась йому в очі. - Він кохає Оксану, тому щось тут не так. І ми маємо це вияснити.

- Звичайно, - він почав цілувати мою шию. - Ми все в нього розпитає коли повернемося до Києва. Але зараз я не хочу думати ні про кого іншого крім моєї дружини. Чи ти думаєш ось це, - він показав на обручку. - Не займає усі мої думки?

- Це поки що. - розсміялась знову я.

- Мені завжди буде мало часу проведеного з тобою. І я впевнений, що через роки в нас буде так само як і у твоїх батьків. А за рік чи два можна подумати й про дітей. - Льоша продовжував цілувати мене, прокладаючи доріжку по шиї. - Я хочу трьох — двох синів та доцю. Вона буде моєю маленькою принцескою, яку я буду балувати. Тільки от хочу, аби вона була повною копією тебе. А знаєш, - він почав опускатися нижче шиї. - Ми б могли вже почати працювати над цим. Так сказати, потренуватися.

- Ти знаєш, що це заборонений прийом? - хрипло сказала я.

- Знаю, тому і користуюся ним. - він вже повільно розстібнув мій сарафан. - Хочу аби ти на мить забула про все і розслабилась.

А він мав рацію, адже останнім часом я занадто багато думала про те, як помирити моїх друзів. Навіть забула, що в мене зараз медовий місяць з чоловіком, якого я шалено кохаю. На мить можна забути про все, тому я розстібнула сорочку Льоші та відкинула її вбік. Посміхнувшись, я притягнула його ближче та поцілувала. Слідом за сорочкою полетіла моя сукня та його штани. Ну то й що, що ми зараз на вулиці. Нас ніхто не побачить, адже ми тут лише вдвох. До того ж ми одружені. Тому, забувши про все, я розслабилася...

***

Вже хвилин десять ми сиділи в абсолютній тиші у квартирі Матвія. Зранку ми прилетіли до Києва, але хлопець був зайнятий на зйомках. Тому, ввечері ми приїхали до нього аби дізнатися всю правду. Та хлопець не поспішав розказувати нам. І це мене неабияк дратувала, адже я любила все знати. І я сиділа на стільчику, барабанячи нігтями по столу. Ще трошечки, і я остаточно не витримала. Але я справді вирішила бути спокійною та милою.

- Матвію, ти зовсім з глузду з'їхав? Що, останні мізки на зйомках позичив комусь чи як? Ти що тут вчудив без нас? Покинув Оксану, від чого бідненька дівчина геть поїхала. А він тут сидить і навіть не чухається. - хлопець підняв на мене погляд. - І не треба от цього тут. Таке спрацьовує лише з дівчатами, які закохані в тебе. А в мене є імунітет. - я показала на обручку. - І або ти зараз нам розказуєш всю правду. Або я тебе придушу голими руками. І повір, Льоша мене не зупинить.