12. Ангели і Демони

— Якщо пояснити просто і коротко, щоб ти зрозумів поняттями,  які знаєш, то існує Вищий розум, або Бог. Він створив Всесвіт — чисту енергію життя, яку зміг видобути з Вічного Хаосу.  — Голос Мари тихий та хлопець чітко чув кожне слово. — Енергія життя складається з, типу, позитивних і негативних зарядів. — Вона ходила по кімнаті з кутка в куток, інколи зупинялася і дивилася то у вікно, то на Дена. — Бог створив Вищих істот, які заселили Всесвіт,  щоб  підтримувати в ньому енергію життя. Є Вищі істоти, з позитивно частиною живої енергії, назвемо їх Ангелами. До них відношуся я. А інші — з  негативною — Демони, з Лео ти вже знайомий.  — Мара подивилася на Дена з іншого кінця кімнати. Він відчув її погляд та не ворушився. ЇЇ голос та світло дзеркала майже вводили його в гіпнотичний транс. — Я, типу Ангел-охоронець. Але народ зазвичай називає мене відьмою, ворожкою, відьмачою. Я слідкую за балансом злих духів — Нижчих істот, з негативною енергією — у відведеній мені території світу і знищую злих духів, які погано  впливають на людей і порушують  баланс. Дії цих духів призводять до трагічних наслідків, як війни, наприклад, збільшення кількості вбивць, маніяків та інших монстрів:  людей зі слабкими душами, які не встояли перед спокусами і маніпуляціями злих духів чи демонів.

Ден сидів, затамувавши подих, майже не кліпав повіками, мов маленька дитина, яка слухає цікаву казку, тільки зараз казку, йому розповідає справжня відьма, яка називає себе Ангелом і ця казка стала частинного його життя, а точніше не казка, а жахастик.

— Демони роблять теж саме, тільки навпаки: всіляко намагаються зцілювати вплив Ангелів і добрих духів на людей, —  оповідала Мара.  — Якщо світла чи темна енергія (не важливо яка)  повністю заповнять Всесвіт — це знищить все живе і знову буде лиш Вічний Хаос, тому потрібно підтримувати баланс добра і зла. — Жінка зупинилася і подивилася  в очі хлопця у віддзеркаленні. — Та найголовніше в цьому всьому — це Душі людей, які продукують живу енергію, що підтримує життя у Всесвіті. Душі народжуються світлими і цією світлою енергією живляться Ангели. І світла душа, пройшовши шлях всіх перевтілень, який запланувала їй Доля, потрапляє в частину Всесвіту, який ви називаєте Раєм. Там народжують Ангели.

— То це типу наші душі живлять Рай? — перервав нарешті Ден. —  І ваше життя залежить від наших душ?

— Типу, так. —  Кивнула Мара.  —  Не відводь погляд від дзеркал. — Нагадала і продовжила.  — Але нас народжується не багато, бо більшість енергії йде на підтримання нашого життя, тому що світлих душ в Рай попадає не так багато. Бо з роками зовнішні фактори життя погано впливають на  душі:  роблять світло душ тьмяними. І тоді душі починають випромінювати темну енергію. І часто буває, що душа повністю перестає генерувати світло. А після тілесної смерті, темним душам, забракне сил піднятися до світла і вони потрапляють до Демонів, в їх частину Всесвіту, яке ви звете Пеклом. І там вже душі генерують негатив, за допомогою мук і страждань, які створюють для них  Демони.  В пеклі душа може бути вічно, або якийсь період, залежно від ступеня забруднення, або гріховності. А потім деякі душі стають нижчими духами.  —   Мара знову уважно подивилася на хлопця. — Чим більше в пеклі буде темних душ,  тим сильніші будуть Демони, тим більше їх буде і  тим краще буде їх існування і вони розвинуть Пекло — темну енергію і порушать баланс.

— Але, по суті, вони просто хочуть жити краще. — Подав голос Ден, спіймавши її погляд. — Як і Ангели.

— Вірно. — Мара відходить від дзеркала і дивиться у вікно, немов там відбувалося все те, про що вона розповідає. — Для Демонів, найкращі душі тих людей, хто занапастив іншу душу: вбив навмисно. Ці душі  —  найкращі генератори енергії в пеклі.  А ті хто коїть самогубство — теж вбивці, тільки вбивають самих себе. Але їх душі слабкі, щоб генерувати багато негативу і слабкі, щоб віднайти світло. Тому потрібні такі як я, щоб слідкувати за порядком, щоб ці чорти не занапастили всі душі на Землі.

— Це, звісно, офігіти як цікаво, але яким боком тут я і Ліза?  —  засовався на стільці Ден. — Якого художника ви мене втягнули в це все?

— Спокійно, Ден. Потерпи трохи. — Мара підійшла ближче до хлопця. — Ще у Всесвіті є Доля —  Найвища істота. Вона контролює всі енергетичні потоки життя людей. Хто і коли помре –  вирішує Вона. Люди лише вибирають яким шляхом дійти до кінця життя. — Мара дивиться у своє відображення в дзеркалі. — Інколи, Доля дає нам шанс врятувати душу самогубця від мук пекла, змінити час кінця деяких людей. Але тут є свої правила гри.

 Ден хотів знову, щось сказати, але передумав. Тільки погляд став суворіший і вуста стиснув міцніше.

— Ангел вибирає людину, яка скоро скоїть самогубство. — Продовжувала Мара. —  Ми вміємо бачити майбутнє людей.  А Демон вибирає людину, яку він повинен намовити врятувати самогубця. А потім вмовити ту людину вбити того, кого він врятував. Умова одна: це рішення, людина повинна прийняти сама.

— А якщо людина не погодиться на вбивство? — скрізь зуби спитав Ден.

— То Демон не отримає нічого, а душа людини, яку він намагався спокусити ймовірніше буде ще стійкішою до темних спокус і залишиться світлою. Тут вже Ангели будуть в плюсі. Врятують дві душі.  Якщо Демону це вдається, то замість душі самогубця, отримає душу вбивці. А душа самогубця вже в пекло не попаде,  бо її було вбито і її шлях вже визначить Доля.

Мара на кілька секунд замовкла.

— І що? —  викрикнув Ден.  — Це вже всі правила вашої грьобаної гри?

— Майже. — Зітхнула жінка, не дивлячись на хлопця. — Ні Демони, ні Ангели фізично, погрозами чи магією не можуть впливати на рішення людей. Але вони можуть переконувати словами, навіювати думками, як от Демон-паразит: Двоєдушник, який  намовлянням поступового підкорив твою волю і ти вже не здатний протистояти волі демона. Дзеркалиця тільки поки стримує його.