День 1

Сонце ліниво піднялося над горизонтом і освітило теплим промінням усе навколо. На вулиці панувала тиша. Лише вітер гойдав фруктові дерева, ніби ті так і хотіли затягнути гілки у вікна та балкони. Ні людей, ні машин. Тільки пес чкурнув через дорогу й, помітивши кота, погнався за ним, розриваючи тишу гавканням.

Скинувши ковдру, прокинулася дівчина. Позіхнула, потягнулася й, як завжди, зачепила картину, яку намалювала ще в дитинстві. Витвір мистецтва впав на підлогу з гуркотом. Мілана завмерла й, нахилившись, подивилася на ліжко батьків. Мама й тато продовжували спати, ніяк не відреагувавши на шум.

Темне хвилясте волосся, що зазвичай спадало на плечі, тепер стирчало в різні боки. Ох, як не хотілося знову розчісуватися. Мама точно сваритиметься. Дівчина зморщила носа, вкритого ластовинням, швидко підвелася й схопила планшет. Потім підхопила навушники та телефон.

Підійшла до батьків, переконалася, що вони сплять, і вискочила до вітальні. Мілана обожнювала прокидатися у вихідні спозаранку, щоб спокійно посидіти й подивитися улюблених блогерів. Батьки завжди сварилися через те, що вона надто багато часу проводить в інтернеті.

Коли Мілана вже вмостилася й увімкнула планшет, підняла очі та побачила кішку, що спала на пуфі. Важко зітхнула, підскочила й одним стрибком дісталася Аліши. Впала на коліна та почала ретельно гладити домашню улюбленицю. Сіра кішка була справжнім об’єктом захоплення.

— Ти мій щурик, — завжди жартувала Мілана. — Будемо зараз дивитися цікаві огляди.

Вона підвелася й узяла Алішу на руки.

Зазвичай кішка одразу починала нявкати та вириватися, інколи навіть дряпалася. Але цього разу спокійно витримала привітання дівчини. Мілана застрибнула на диван, поклала Алішу поруч, готуючись будь-якої миті схопити її, але, на превелике здивування, кішка навіть не намагалася втекти. Смачно позіхнула, вигнула спину, подивилася на дівчину теплим і ніжним поглядом, покрутилася та вклалася поряд.

Мілана вже й про планшет із телефоном забула. Це було щось неймовірне — Аліша сама лежала поруч і не влаштовувала скандалу! Дівчина обережно вкрилася ковдрою й почала лагідно гладити кицю. Почухала за вушком, і кішка лише задоволено підняла мордочку та замуркотіла у відповідь.

Хвилин через десять, коли рука вже почала боліти, Мілана повернулася до планшета. Увімкнула додаток і почала чекати з’єднання. На екрані з’явився темний фон і хрестик. Спробувала ще раз — нічого не змінилося.

Вона підняла очі, пошукала телефон, який кинула поряд. Увімкнувши його, побачила, що мережі немає. Батьки якось казали, що зв’язок у квартирі поганий, але на балконі іноді ловить краще.

Обережно підвелася й вийшла на балкон. Без змін.

Дивно.

Хлопнула себе по лобі.

Точно! Треба перевірити роутер. Це ж не мобільний зв’язок — інтернет має працювати.

Підійшовши до тумби під телевізором, заглянула за акваріум. Біла коробочка із синіми лампочками спокійно мерехтіла. Мілана вимкнула роутер і ввімкнула знову. Трохи почекала й перевірила інтернет на телефоні.

Без результату.

Тихо вилаялася й поклала телефон на тумбу. Як тато прокинеться, треба буде попросити його перевірити інтернет. Але ще так рано. Хотілося трохи побути самій, тим більше Аліша муркотіла поряд.

Повернувшись до кішки, Мілана знову вкрилася ковдрою та увімкнула улюблену гру.

Не менш ніж через годину вона відклала планшет і позіхнула. У ковдрі стало жарко. Розкрилася й відчула невдоволене бурчання в животі. Рушила на кухню в розвідку.

Заверещав татів будильник.

Мілана повернулася до спальні, тихо відчинила двері й підскочила до ліжка.

— Тату, — прошепотіла вона, — прокидайся, треба збиратися на туризм.

Будильник не замовкав, але ні тато, ні мама не реагували. Дівчина затулила вуха від різкого сигналу й підійшла до телефону. Нахилилася та вимкнула його.

«Хай ще трохи подрімають», — подумала вона, впевнена, що батьки просто пізно лягли спати. Мабуть, дивилися якийсь фільм.

Відкрила шафу й дістала речі для тренування. Схопила сумку та порожню пляшку для води, вийшла у вітальню. Швидко вдяглася, набрала воду й підготувала кросівки. Ще хвилин десять намагалася розчесати волосся, але воно постійно плуталося. Все ж таки треба попросити тата допомогти.

Якийсь час вона мучила волосся, згадала татову ідею постригтися коротко, але лише сильніше стиснула зуби й продовжила розчісуватися. Дістала гумку та зав’язала хвіст.

Підійшла до Аліши й поцілувала її в носик. Кішка у відповідь лише муркнула та, піднявши лапку, легенько торкнулася щоки дівчини. Мілана була в захваті від такої зміни в поведінці. Вона завжди хотіла, щоб кішка поводилася саме так.

Усміхнулася й помахала рукою. Залишила батькам записку «Я на тренуванні» та кинула на шухляду.

Швидко взулася, схопила сумку з телефоном, формою та пляшкою води й вискочила на вулицю. Відчувши весняну свіжість, заплющила очі та глибоко вдихнула повітря на повні груди.

Так приємно.

Пташки співали, вітерець кружляв між будинками. Неймовірна погода.