Глава 10

Ден

Повернулася… і я побачив, що це не Ніка. Дівчина схожа на неї, та не вона. А я так сподівався, що побачу її знову. Так, досить думати не про те, що треба. Я так і дивився на ту дівчину, схоже вона подумала, що я ненормальний і закотила очі. Повернулася до подруги з боку і щось прошепотіла, не здивуюся якщо вони обговорюють мене. Та мені пофіг на це. Розвернувся і пішов на зад"

Прокинувся в близько восьмої години ранку. Спати не хотілося, тому я зробив собі бутерброди та чай. Поснідав, прийняв душ і почав думати, що ж робити далі. Точно, я вже давно не ходив у тренажерний зал. Потрібно це виправляти! Не довго думаючи, я зібрався і поїхав у найближчий зал. Не буду скромним, я маю чудову фізичну форму. Так-так, якщо сам себе не похвалиш - ніхто не похвалить. Але ж я бачу, як жінки розглядають мене.

Переодягнувся і вирішив спочатку піти на бігову доріжку, це просто і для розминки підійде. Оскільки я є частим гостем у таких закладах, то думати, що для чого призначено не довелося. Спершу вибрав вправи для тренування ніг, а саме : велотренажер, присідання зі штангою і тренажер для розгинання ніг. Спочатку все було дуже легко, та коли пройшло трохи часу від початку тренування, то відчув, що не дарма і результат є. Важко дихав, піт стікав з чола і м'язи у ногах поболювали, та це є звичним після гарного тренування. Декілька хвилин відпочив, випив води й знову взявся за справу. Хаммер – важільний тренажер й один з моїх улюблених. Він спрямований на різні групи м'язів, а саме на груди, плечі та трицепси. Доволі виснажує, та цього і прагну. Похила лава для жиму лежачи, прес і віджимання - це вже кінцеві вправи.

Тренування зайняло всього три години. Сходив у душ і пішов на вулицю. Одразу теплий літній вітерець огорнув тіло. Обожнюю таку погоду. Годинник пробив о пів першу годину дня. Одразу промайнула думка, що треба піти пообідати. Вирішую відвідати свій ресторан «Репортер». Заодно і перевірю, як працюють робітники. Це буде неочікувана перевірка. А що, гарна ідея! Я не керую всім цим сам. У мене є помічники, а я бос серед босів. Навідуюся раз у два тижні, щоб перевірити все і підписати якісь документи. Думаю ви теж вже здогадалися, що я не люблю готувати сам, хоча і вмію.

– Добрий день, Денисе Сергійович. - підійшла до мене офіціантка, коли я сів за стіл і дала меню. Швидко, це добре. Сподіваюся вони такі швидкі зі всіма клієнтами, а не тільки зі мною.

– Можеш бути вільна. - ні, не думайте, що я жорстокий шеф, просто вона стала наді мною і стоїть. Але я сам можу покликати, коли виберу щось. - Я покличу коли виберу.

– Так, звісно.

Пройшовся поглядом по меню і через кілька хвилин я вже покликав офіціантку, замовив я пшеничну локшину з качкою, лавандове крем-брюле з манго і каву.

– Вибачте, вибачте, будь ласка, я не навмисно. - почув жіночий голос. Пройшовся поглядом по приміщенню і помітив офіціантку, яка стояла схиливши голову, а біля неї чоловіка. Схоже вона пролила на нього каву, адже на його білій сорочці красувалася темна пляма. Щось таке вже траплялося, тому я відразу зрозумів, треба брати цю ситуацію у свої руки. Відчув легке хвилювання, але в таких ситуаціях треба ховати емоції якомога далі.

– Покличте директора! - гаркнув роздратовано чоловік.

– Не потрібно нікого кликати. - підійшов до них, а дівчині махнув рукою, нехай йде. – Я Денис Абраменко - власник цього закладу. Вибачте за цей прикрий випадок, я обов'язково вживу заходів, щоб такого більше не повторилося. Як я можу загладити вину?

– Якщо Ви хочете звільнити цю дівчину, то не потрібно. Просто треба бути уважнішою, щоб не потрапляти в такі ситуації. - вже спокійніше відповів, але було відчутно ще деякі нотки роздратування. – І загладжувати провину не потрібно. Виперу або викину цю сорочку. Нічого страшного. Добре, що кава не була гарячою.- так це і дійсно дуже добре.

– Сядьмо за стіл. Оплачу все я сам, у знак хоч якоїсь компенсації. Це без заперечень! - він задумався на кілька секунд.

– Гаразд. - знизив плечима.

За час спілкування я дізнався, що цей чоловік, володіє дизайнерською компанією «AVALON». Давно вже хотів підшукати будинок на природі і тепер знаю до кого звертатися щодо дизайну. Саша виявився дуже приємною людиною у спілкування, хоча спочатку розмова не в'язалася. Як тільки ми розійшлися я вирішив пошукати ту саму офіціантку і поговорити з нею. Все ж вона створила проблеми, а втрачати хорошу репутацію я не маю наміру. Розмова не була довгою. Я її попередив, що якщо ще раз таке повториться, то вона більше тут не працюватиме.

Весь наступний тиждень пройшов у звичних турботах. Розв'язував різні питання на роботі, які назбирала за час моєї відсутності і ходив у зал. Працювати з паперами для мене завжди нудно, тому коли мені повідомляють "чудову" новину, про те, що треба мій підпис, завжди невдоволено бурмочу під ніс. Так, ця робота мені приносить задоволення та є й такі моменти, що набридає. Раз був у клубі, потанцював, розважився, трішки випили і відправився додому. Та танці теж не минули без пригод. Я, перечепився і впав, та так, що зачепив дівчину, яка теж не втрималася і повалилася за мною. Цікавенько, правда ж? Думаю здогадалися, про що я подумав у цей момент? Так, саме той день першої зустрічі з Нікою. Як накричав і так далі. На мене ніхто не кричав, хіба що та дівчина щось там пробубоніла під ніс, а потім їй допоміг якийсь хлопець і вона пішла навіть вибачитися не встиг. Про Лізу стараюся не згадувати. Та інколи по квартирі можу знаходити її речі, тоді згадую і стає не приємно трохи.

Вчора дивився фільм, ще й мелодраму! Сам здивувався такому вибору, адже ніколи не був прихильником цього жанру. У фільмі зав'язався роман на курорті. І я загорівся бажанням теж кудись поїхати. Це класна ідея (ну мені подобається точно), а щоб не було нудно, треба запросити Алана. Хоча не знаю чи він захоче. Але перевірити можна.