Рік... Цілий рік я не була вдома. Навіть з близькими та Аньою бачилась, бувши в Стамбулі. Шкода, що мама так і не приїхала, та ми з нею досить часто спілкувалися по вайберу. Зате ми відзняли такий крутий серіал, що вже стартував на телеекранах. І це було так дивно, адже імена то українські, проте з турецькими акторами. Лише ми з Артемом були з іншої країни.
І зізнаюсь чесно, мені тут дуже сподобалось. І я навіть вивчила турецьку мову. Щодня ми проводили час з іншими акторами, десь гуляючи. Я познайомилась з крутими людьми, побачила навіть сусідні країни. Проте одне лишалось не вирішеним... Я так і не змогла забути Матвія. Я слідкувала за новинами про нього, була підписана на його сторінку з фейкового акаунту. Але інформації було досить мало. Він ніби різко пропав з усіх радарів, з'являючись лише на телеекранах в ролях фільмів чи серіалів. Таке відчуття, ніби хлопець просто хотів заховатися від всього світу. Може, знайшов собі якусь дівчину, яку, нарешті, покохав, і ото не хоче нікому показувати.
Не допомогло навіть те, що в мене з'явився хлопець. Як з'ясувалось, Артем був закоханий в мене. І весь час намагався підтримати та якось підняти настрій. І от два місяці тому, я таки дала зелене світло нашим стосункам. Та постійні думки про Матвія не давали мені можливості роздивитись в Артемі потенційного чоловіка. Я навіть уявляла його на місці свого хлопця, що було не дуже справедливим щодо Артема. Але я не могла нічого з собою поробити.
В Туреччині я заробила на тому серіалі дуже великі гроші. Частину я відсилала батькам, а також купила собі затишну квартиру та машину. На щастя, права я отримала ще на третьому курсі на спір з дівчатами. А тепер в мене ще є робота. Поступово мрія ставала реальністю. Я вже могла не повертатися до рідного Миколаєва, а лишитись в Києві. Адже тепер я досить відома акторка, і вже маю кілька пропозицій роботи.
По Аніним книгам знімається серіал "Королівська кров", що буде поділений на кілька сезонів. Перший з передісторією персонажів — Людмили, Анастасії, Крістіни та Зоріни, вже вийшов в прокат. І це було дуже круто. А тепер мені дісталась роль Мелісси, принцеси ельфів. І я вже дуже хотіла почати зйомки. Відхиливши пропозиції кількох фільмів не лише в Україні, а й тут, в Туреччині, я таки поверталась додому, аби зіграти цю роль. Ще тоді, коли подруга писала цю серію, ми навіть фантазували, що одного разу по ній зніматимуть серіал, де я буду в ролі Мелісси. І так і сталося.
От тільки хто гратиме роль Грегорі, я досі не знала. Точно не Артем, бо він отримав іншу. І досі не з'являлося ніякої інформації. Та й Аня мовчала, як партизан. Я, звичайно, мала підозри. Але хоч би це було не так...
***
- Оксано, як же я скучила.
Аня мене мало не збила з ніг, стискаючи в обіймах. Весь час доводиться нагадувати їй, що вона занадто сильна дівчина і здатна мене задушити. Ще б, що ще очікувати від КМС по кікбоксингу. Але для мене це було дивно, адже лише місяць тому вона була в Стамбулі, і ми зустрілися там. А обіймає мене так, ніби кілька років не бачилися.
Тепер її волосся було червоним і хвилястим. Ох, вона колись припинить свої експерименти? Але Льоша нічого не мав проти. Ідеальна пара. Знаючи подругу, то не останній її експеримент. Я не здивуюсь, якщо в один день вона вирішить побрити голову налисо. І єдина людина, що могла б її зупинити, законний чоловік, і слова не скаже, адже кохає її сильніше за життя, і вона йому подобається будь-якою.
Обійнявши мене, він взяв мою валізу та поклав у свій багажник. Історія повторюється. Вдвох вони мене зустрічали, коли я приїхала до Києва, аби стати акторкою. А тепер я відома, вони сімейна пара, а серце розбито Матвієм.
Насправді, я толком ще не бачила ні квартири, ні машини, лише трошечки. Бо доручила цим займатись Ані, і вони обирали самі. Та дівчина казала, що вони дуже довго вибирали, адже щось та й не подобалось. А тут все так добре склалося.
- Тобі має сподобатись. А ще сьогодні ми влаштовуємо посиденьки в нас, де чекатимемо вас з Артемом. - посміхнулась Аня. - Ти маєш прийти. І навіть не смій відмовлятись. Ти ж знаєш мене, я тобі носа відкушу.
- Та добре, я і не сперечаюсь. - відповіла я.
Так хотілось запитати про Матвія, але я розуміла, що це не дуже добре виглядатиме. Я маю хлопця, і інші мене не мають цікавити. Та як наказати серцю замовкнути? Сьогодні буду його просто ігнорувати, якщо побачу. Але якщо в мене не вийде...
#843 в Сучасна проза
#4172 в Любовні романи
#1950 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 09.11.2021